Одной из главных задач судебного разбирательства является проверка достоверности собранных по делу доказательств, что включает и устранение возможных противоречий между ними. Обвинительный приговор «постановляется лишь при условии, если в ходе судебного разбирательства виновность подсудимого в совершении преступления доказана» Это означает, что рассмотренные в судебном заседании доказательства в своей совокупности однозначно, с несомненностью подтверждают виновность подсудимого, что они, так сказать, гармонируют, дополняют, подтверждают друг друга. Если же то или иное доказательство выпадает из общей цепи, противоречит другим, если об одних и тех же существенных обстоятельствах в разных материалах дела содержится различная, порой взаимоисключающая информация, это значит, что по крайней мере одно из доказательств, а возможно, и все они, недостоверные: ошибочные, ложные или неправильно поняты следователем, прокурором, судом.
Жовтне́вий переворо́т
(також називається Жовтне́ва револю́ція, у офіційній історіографії СРСР «Велика Жовтнева соціалістична революція») — державний переворот, заколот у Російській республіці, що відбувся 25 жовтня (7 листопада) 1917 року. У ході перевороту Тимчасовий уряд, що перебував у столиці держави Петрограді — заарештували, в результаті чого центральну владу перебрав на себе Другий Всеросійський З'їзд рад та група більшовиків на чолі з Леніним[3]. Результатами перевороту були проголошені соціалістична революція, ліквідація капіталізму й здійснення переходу до побудови соціалізму.
Обраний I Всеросійським з'їздом Рад ВЦВК протестував проти ініціативи більшовиків скликати II Всеросійський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів 17 (30) жовтня, але, врешті-решт, погодився на його проведення 25 жовтня (7 листопада).
З 1429 рад, які існували в цей час в Росії, на з'їзді було представлено 402 Ради[4] (195 об'єднаних Рад робітничих і солдатських депутатів; 119 Рад робітничих і солдатських депутатів, за участі селянських депутатів; 46 Рад робітничих депутатів; 22 Ради солдатських і матроських депутатів; 19 Рад селянських депутатів; 1 Рада козацьких депутатів). У день відкриття з'їзду більшовики розпочали збройний виступ проти чинного уряду, що його засудили ВЦВК Рад, ЦК меншовиків, ЦК есерів, Предпарламент (Тимчасова Рада Російської республіки). Меншовики та есери залишили з'їзд. А II Всеросійський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів, який опинився під повним контролем «більшовиків» ухвалив рішення про сформування нового уряду — Ради народних комісарів на чолі з В. Ульяновим (Леніним)[3][5].
Згідно з радянською історіографією, Жовтневий переворот докорінно змінив хід історії на територіях колишньої Російської імперії та значним чином вплинув на хід світової історії. Але «більшовики ніколи не називали жовтневий переворот радянською революцією»[6].
Події Російської революції «давали ключ до розуміння всієї історії України XX століття»[7].
Объяснение: