Звичай декорувати людське тіло виник на зорі формування людського суспільства як один з перших проявів його культури. Перші прикраси відомі з середини палеоліту і нараховують 135–100 тис. років[1]. Спочатку оздобою слугували прості частинки Всесвіту, яким приписувалися магічні властивості: квіти, пір'я, дерево, кістка, камінь, малюнки на тілі тощо. Археологічні знахідки з території України вказують, що вже принаймні 20 тис. років тому місцеві жителі володіли мистецтвом різьби по кістці (браслети із ікла мамонта із Мізинської стоянки), та виготовляли намисто із мушель. Між тою далекою добою і сьогоденням простягається період, впродовж якого розмаїття культур народжувалися, розвивалися, згасали, мігрували територією сучасної України, залишаючи за собою унікальні духовні та матеріальні надбання, серед яких, зокрема, і розмаїття прикрас.
Война… Это горе, слёзы. Она постучала в каждый дом, принесла беду, затронула судьбы многих семей. Из каждой семьи ушли на фронт отцы и дети, мужья, бабушки и дедушки, братья и сёстры…. Тысячи людей испытали ужасные мучения, но они выстояли и победили. Победили в самой тяжелой из всех войн, перенесённых до сих пор человечеством. И живы ещё те люди, которые в тяжелейших боях защищали Родину. Война в их памяти всплывает самым страшным горестным воспоминанием.
Сколько бед она приносит: многие умирают, защищая честь и достоинство своей Родины, многие становятся инвалидами на всю жизнь
введение рекрутчины, создание полков «иноземного. строя», введение всеобщей воинской повинности, создание стрелецкого войска
Объяснение: