Объяснение:
Высоча́йший Манифе́ст об усоверше́нствовании госуда́рственного поря́дка (Октя́брьский манифе́ст) — законодательный акт Верховной Власти Российской империи, обнародованный 17 (30) октября 1905. Был разработан С. Ю. Витте по поручению Императора Николая II в связи с непрекращающейся «смутою». В октябре в Москве началась забастовка, которая охватила всю страну и переросла во Всероссийскую октябрьскую политическую стачку. 12—18 октября в различных отраслях промышленности бастовало свыше 2 миллионов человек. Эта всеобщая забастовка и, прежде всего, забастовка железнодорожников, и вынудили императора пойти на уступки.
Объяснение:
Тільки не так давно козаки Каховки це відкрили для для себя
Волинь — край козацький. Вже прізвище засновника першої відомої козацької Січі на Хортиці князя Дмитра Івановича Вишневецького гласило, що він з Волині. Если ж ще й його родовід, то дізнаємось, що прадід князя, Федько Несвіцький, мав постійний осідок у прилуцькому селі Несвічі. Здесь родовий корінь знаменитого Байди! І цим можна пишатися. Бо й Федько Несвіцький мав справді козацький нрав.
У першому відомому козацькому реєстрі 1581 року було аж 73 волинян з Луцька, Володимира, Дубна, Острога, Кременця, Олики, Ковеля, Торчина... А вищим ватагом цього полку, крім Яна Орішовського, був теж волинянин, тоді черкаський предводитель Михайло Вишневецький — двоюрідний брат славетного Байди.
Здесь кликали повстанців до помсти жорстокій шляхті блискавиці шабель загонів Северина Наливайка. Тут, на Волині, здобував академічну освіту в Острозі славний гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Тут, у повітовому Луцьку, на посаді міського підстарости, у луцькому Хрестовоздвиженському православному братстві формувався могутній гетьман Іван Виговський — славний продовжувач справи полум’яного творця Української козацької держави Богдана Хмельницького.
Поруч з Луцьком — деревня Уляники, яке отдало козацькому війську аж трьох полковників — Григорія, Івана, Данила. А в місті Володимирі народився небіж Івана Мазепи, славний козацький полковник Андрій Войнаровський.
Городники відбували пішу панщину по одному дню на тиждень, а їхні жінки – 6 днів під час жнив чи прополки. ... Крім панщини, селяни, що задовго до того були закріпачені, виконували шарварки, толоки, варту та інші додаткові повинності, а також сплачували феодалам чинш і натуральні данини.