Сакоку (яп. 鎖国, さこく, «країна в ланцюгах»[1]) — стан і політичний курс самоізоляції Японії від контактів з зовнішнім світом. Проводилась сьоґунатом Токуґава у 17 — першій половині 19 століття з метою забезпечення міцності влади сьоґунату, ліквідації іноземних впливів, насамперед християнства, та монополізації міжнародних торгівлі, кореспонденції і відносин самурайським урядом.
У європейській історіографії також відома під адаптованою назвою «Ізоляція Японії».
Накази сьоґунату, метою яких було утвердження сакоку називають «ізоляціоністськими»[2].
ответ:Казахское ханство установило дипломатические и политические отношения с Москвой
2.В первой половине XVI века Казахское ханство было раздроблено и управлялось отдельными султанами
3.При нем развивались торговые и культурные связи между близкими в этническом отношении кочевым и оседлым населением Центральной Азии.
4. Состояние Казахского ханства в этот период (после смерти Хакназара), характеризуется в материалах посольской доку¬ментации из Ногайской Орды гонца Байкеша Темирева: «А в Казатцкой Орде у улустных людей ныне меж себя рознь. А государя на Казатской орде нет, а есть деи у них царевичь, да ещо не посажен. А многие из Казатцкие Орды оюди розошлися по иным землям, и в Нагай, и в Бухары»
Да
Объяснение:
Фарсман II Доблестный — царь Иберии (ок.120—ок.160) из династии Фарнавазидов. Объединил значительную часть грузинских земель, при нём Иберия достигла вершин своего могущества. В истории получил прозвище Квели (Доблестный).