1.Ряд противников норманской теории признавали, что в основе легенды лежит реальный исторический факт вокняжения в Новгороде скандинава Рюрика, приглашенного в славянское государство как военного наемника. Заслуга Рюрика заключается, согласно учению антинорманистов, не в создании государства Русь, а в том, что он только положил начало первой правящей династии на Руси Рюриковичей. Но сами варяги вскоре ославянились и не оказали заметного влияния на развитие социально-экономических и политических процессов у славян.
2. На мой взгляд это то что Рюрик был варягам , а с варягами у славян были активные взаимоотношения поэтому именно их признали на княжение .
Мова йде про Конотопську битву, яка була описана в багатьох історичних джерелах. Цей витяг із Листа гетьмана Івана Виговського до коронного обозного Анджея Потоцького. Він був написаний 11 липня 1659 року. Знайдений лист був лише у 80-х роках 20 століття.
Важливість даного історичного джерела полягає в наступних моментах:
1) Ми ще більше поповнюємо наші знання про роздуми та діяльність гетьмана Івана Виговського, адже цей лист був знайдений відносно недавно;
2) Також важливо відзначити, що про таку значущу подію, як Конотопська битва, пише, фактично, очевидець і сучасних цих історичних подій. Мало того, що сам глава держави про це пише, показує на важливість цієї події, але й претендує на об’єктивність та безпристрасність (на скільки це є можливим);
3) Попри те, що Іван Виговський не володів, в повній мірі, всією інформацією про перебіг подій у Конотопській битві, він описує хід, та дає власні свідчення щодо неї.
Битва, що відбулася під Конотопом наприкінці червня 1659 р., була продовженням московсько-козацької війни, яка розпочалася восени 1658 р., незабаром після підписання Гадяцької унії. Козацькі та татарські загони захопили значну частину московської армії, що призвело до величезних російських втрат. Безпрецедентна поразка раніше непереможних сил викликала паніку в Росії, але спроможність москвичів перетворити поразку в політичну перемогу досягла успіху, і почалася братовбивча боротьба в Україні, відома як "Руїна", яка залишила більшість козацьких земель на Правобережжі Росії.
С переходом первенствующей роли от Киева к Владимирскому княжеству осуществляется переход родовых отношений между князьями в государственные. Основой Нового порядка стало вотчинное начало, единоличная собственность князей на вновь освоенные территории и возведенные города. Политически это вело к единовластию ("единодержавию"). Именно правители Северо-восточной Руси, утвердили единовластие и наследование по прямой линии. В этом проявились начатки государственных отношений, которым предстояло вытеснить родовой быт. Носителями государственного начала становились самодержцы, а родового - бояре и княжата.