Набиралися рекрути з селян, або, в разі коли були бажаючі з міщан, також молодші сини безземельної шляхти могли бути офіцерами, крім того не треба забувати про козацтво, яке заробляло як наймані війська. У замках завжди були військові формування (охорона, або саме військові формування (якщо шляхтич мав право на власне військо) - тобто навчити володіти зроєю в замках-фортецях шляхти було кому. Наприклад, у Яреми Вишневецького було військо власне, яке нічим не поступалося коронному війську. Шляхта у порубіжжі зі Степом Вільним обов'язково мала війська у маєтках - щоб боронили платників падатків та майно від татарських "візитів" за ясирем. До того ж часи були такі, що сусіди не гребували наїздами один на одного, наприклад, у Генріка Сенкевича описано що тітка Елени Курцевич сама такі наїзди робила з синками та дворовими - це з популярної літератури. З наукової є конкретні статті у законодавстві та судової практики про розповсюдженість практики наїздів. Широко відомий випадок наїзду старости Черкаського Чаплицького на хутір Суботів сотника Богдана Хмельницького - і яка халепа для Польської корони з цього вийшла у 1648 році.
Я проснулася с восходом солнца. Позавтракав лепешкой, я спешу на поле. Сегодня я буду плугом пахать землю. Влага хорошо пропитала землю, после разлива Нила, и плодородный ил осел, земля готова к пахоте. Устала! Наступил полдень, пора есть. На обед вяленая рыба и сладкие плоды инжира. После, снова пойду в поле продолжать работу. До вечера нужно все закончить, ведь уже пора сеять ячмень. Скоро закат, пора идти домой. Деревьев в Египте мало и я собираю сухую траву для растапливания очага. На ужин будут лепешки и пара луковиц. Мой дом сделан из тросника, обмазанного липой, а крышей служит тросниковая циновка. Дверь не закрываю, красть нечего. На земельном полу лежат циновки, около очага глиняная посуда. Так как в Египте очень жарко, одежды на мне немного. Люблю украшения и амулеты, бусы из раковин и камней.
У замках завжди були військові формування (охорона, або саме військові формування (якщо шляхтич мав право на власне військо) - тобто навчити володіти зроєю в замках-фортецях шляхти було кому. Наприклад, у Яреми Вишневецького було військо власне, яке нічим не поступалося коронному війську. Шляхта у порубіжжі зі Степом Вільним обов'язково мала війська у маєтках - щоб боронили платників падатків та майно від татарських "візитів" за ясирем.
До того ж часи були такі, що сусіди не гребували наїздами один на одного, наприклад, у Генріка Сенкевича описано що тітка Елени Курцевич сама такі наїзди робила з синками та дворовими - це з популярної літератури.
З наукової є конкретні статті у законодавстві та судової практики про розповсюдженість практики наїздів. Широко відомий випадок наїзду старости Черкаського Чаплицького на хутір Суботів сотника Богдана Хмельницького - і яка халепа для Польської корони з цього вийшла у 1648 році.