в ім'я удержування згоди і єдності з миром Вітчизни
проснулся крестьянин в пять утра под пение петухов, соскочил с кровати и умылся холодной, бодрящей душу водичкой. пошел на скотный двор и накормил своих животных, которые давали все для однообразной жизни крестьянина и его семьи. зашел обратно в дом, а там жена уже гремит ухватами - готовит.
позавтракал, собрался и пошел с мужиками в поле работать. в поле тяжело, но ничего бывало и хуже. наконец темнеет. крестьянин возвращается домой, ужинает, выпивает с мужиками мёду и, обессилев, ложиться спать.
Объяснение:
Руський Собор — полонофільський[1] політичний комітет, заснований у Львові в травні 1848 року шляхтичами руського походження «в ім'я удержування згоди і єдності з миром Вітчизни», антипод Головної Руської Ради. Рішуче виступав проти поділу Галичини на Східну та Західну.
Провідними діячами «Руського Собору» були магнати Леон Людвік Сапега, Володимир Дідушицький, Генрик Яблонський — представники давньої руської полонізованої шляхти. Членами комітету могли бути як греко-, так і римо-католики. Спочатку налічував 64 особи, зокрема, 3 греко-католицьких священики, решту — «gentes Rutheni, natione Poloni». Членів комітету можна було поділити на 3 групи:
спольщені аристократи, дідичі на чолі з гр. В. Дідушицьким
спольщені інтелігенти, польські підпільники
руські інтелігенти демократичних поглядів, опозиційні до ГРР, де домінували священики.[1]