1. а. годы жизни 1221 - 1263
б. годы правления 1252 -1263
2. Этапы жизни
а. В 16 лет в 1236 стал князем-наместником в Новгородской земле.
б. В 1239г женился на полоцкой княжне.
в. Отразил нападение крестоносцев
г. Покорился Золотой орде.
д. Умер в возрасте 42 лет по дороге домой из Золотой Орды.
Этапы деятельности
а. Победа над шведскими и немецкими рыцарями
1240 - на реке Нева
1242 - на Чудском озере
б. Отражение попытки захвата Новгородских земель в 1245 Литовским князем Миндовгом.
в. Защита православной веры от насаждения католичества - борьба с крестоносцами.
г. Заключение мира с Золотой Ордой.
3. Исторические условия
а. В годы жизни Александра Невского происходят крестовые походы.
б. В 1236-1242 Золотая орда осуществляет набеги на Русь.
в. Во время правления Александра Невского Новгород по сути является республикой из-за чего он исполняет только номинальную роль князя.
4. Задачи,которые стремится решить деятель.
а. Налаживание отношений с Золотой Ордой дабы не подвергнуться набегам и разорению.
б. Защита православной веры от насаждения католицизма.
в. Сохранение целостности государства на Руси.
5. значение его личных качеств
Александр Невский был не только хорошим полководцем, но также грамотным и дальновидным политиком. Он понимал, что борьба с Золотой Ордой в его время ни к чему не приведет поэтому всячески поддерживал её при переписи населения и усмирял бунтующих, благодаря чему Новгородская земля при его жизни не была разорена ордынцами.
6. историческая заслуга, вклад в историю
а. Он защитил страну от опасности с Запада - крестоносцы.
б. Сохранил самостоятельность династии Рюриковичей.
в. Укрепил авторитет Руси поездками и поддержанием мирных отношений с Золотой Ордой и походами в финскую землю.
ответ: 1. Історично християнство почалося на Близькому Сході, частина якого була завойована Римською імперією, яка до 15-го століття також займала більшу частину Європи. Починаючи з перших послідовників Ісуса Христа, християнство поширилося на Близький Схід і вздовж Середземного моря в інші частини Римської імперії. Хоча віруючі стикалися з періодичними римськими гоніннями, релігія росла, і деякі вчені вважали, що її ідея про воскресіння мертвих і безсмертя духу була привабливою для богословських ідей, тоді як інші вважають, що практичні зусилля церкви з надання до бідним були важливо в його зростаючої популярності . Незважаючи на всю славу Римської імперії, люди жили в світі, в якому існувало нерівність, в якому була величезна злидні. Деякі люди були дуже багаті і мали безмежну владу, а інші були екстремально бідними. Крім того, в світі часто була чума і інші хвороби, і не було громадської охорони здоров'я і лікування.
Християнство почало поширюватися на північ і захід в Європу, його несли купці, місіонери і римські солдати. Деякі римляни прийняли нову релігію, яка пропонувала духовні дари, обіцяла також безсмертя, майбутнє життя, яка буде звільненням від хвороб і від бідності, аскези. Хоча християни піддавалися переслідуванням аж до Міланського едикту в 313 році нашої ери, незабаром після цього Римська імперія впала в 476 році нашої ери, але християнство залишилося тут.
2.Єрети́к, жін. єрети́чка[1] (від грец. αἵρεσις) — особа, що виступає проти загальноприйнятого в суспільстві вчення, віровідступник.
Інквізи́ція (лат. Inquisitio, від inquiro, «розслідувати, розшукувати») — у християнстві особливий церковний інститут для боротьби з єресями.
Епоха Відродження або Ренесансу (від фр. Renaissance) являє собою період європейської історії, ознаменований багатьма культурними перетвореннями. Ренесанс прийшов на зміну Середньовіччю і став проміжною ланкою між середніми віками і епохою Просвітництва.
Гумані́зм — течія в західноєвропейській культурі епохи Відродження, яка визнає людину найвищою цінністю у світі.
Схоластика — це тип релігійної філософії, для якого характерне принципове панування теології над усіма іншими формами пізнання, знання.
Алхі́мія — це загальна назва систем трансформації людини, що засновані на метафорі хімічних перетворень та використанні хімічних сполук.
3. прости я не знаю(
4.Християнство є найбільш значною світовою релігією нашого часу, в якій розрізняють три головні напрями: православ'я, католицизм та протестантизм, а також численні більш дрібні різновиди. Головним об'єктом шанування християн є Ісус Христос, якого більшість християнських релігій вважає водночас і Богом, і людиною, а дехто — тільки Богом або тільки божественним посланцем. Усі християни вірять або тільки думають, що праведних після смерті чекає винагорода у вигляді вічного блаженства в раю, а грішників — покарання, яке вони уявляють собі по-різному.
Християнство виникло у другій половині 1 ст. в одному із східних районів Римської імперії — Палестині. Головною соціальною причиною виникнення християнства було безсилля пригноблених у боротьбі з гнобителями. Пригноблені неодноразово підіймалися на боротьбу за своє визволення. Проте усі повстання неминуче зазнавали поразки. Жорстокі розправи з повстанцями посилювали настрої загальної апатії, відчаю та безнадії, а щоб продовжувати жити в таких умовах треба було мати якусь перспективу в житті. Та частина рабів і пригноблених, котра відмовилася від боротьби, знайшла розраду в релігії.
У формуванні конкретних особливостей нової релігії відіграв і свою роль також цілий ряд інших соціальних обставин. Існування імперської влади сприяло виробленню уявлення про єдиного Бога на небі. Посилення економічного, політичного та ідейного спілкування між народами (як наслідок утворення Римської імперії) породило в свідомості людей уявлення про наднаціонального Бога, який обіцяв ння усім людям незалежно від їхньої національності. Розклад рабовласницького суспільного ладу вимагав від можновладців ідеологічних засобів впливу на маси і привів їх у зв'язку з цим до підтримки християнської релігії.
Античне християнство мало свої ідейні джерела, головними з яких були іудаїзм, релігійно-філософські вчення Філона та Сенеки, ідеологія кумранської общини, релігії східних народів Римської імперії.
Объяснение: