Відповідь: Василий Лупу поддерживал тесные отношения с Польшей. Хмельницкий же нуждался в устранении возможной угрозы от молдавского господаря и начал переговоры с султаном о передаче молдавского престола украинскому гетману, обещая пойти на союз с Турцией, однако султан не доверял Хмельницкому. В 1650 году Хмельницкий умело использовал конфликт между Молдавией и татарами, вместе с ними вторгся в княжество и занял Яссы. В. Лупу был вынужден заключить мир с Хмельницким. Союз было решено скрепить браком сына Хмельницкого Тимофея с дочерью В. Лупула Руксандрой.
После поражения казаков под Берестечком в 1651 году В. Лупу попытался освободиться от навязанного ему союза. Он прервал переговоры с казаками и начал искать соглашение с польским королём.
литовські князі одними з перших рушили на українські землі, які були роздроблені та ослаблені золотоординським ігом.
Засновником Великого князівства Литовського був Міндовг, який у середині XIII ст. об’єднав під своєю владою Аукштайтію, Жемайтію, частину Ятвягії та оволодів частиною Західної Русі. На початку 60-х років XIII ст. Міндовг зробив спробу захопити також Чернігово-Сіверщину.
Швидке зростання Литовської держави почалося при Гедиміні (1316-1341). Добре зміцнивши тили, він узявся за розширення своїх володінь. Цьому сприяло те, що литовські князі дуже ретельно подбали про розбудову військової справи. Вони постановили за правило: хто має землеволодіння, той мусить служити у війську; хто ж відмовлявся від військової повинності, у того забирали землю. Це правило поширювалось на всі суспільні верстви - від князів до селян. Можна сказати, що Литва на той час мала велике організоване військо. Гедимін завершив приєднання білоруських земель, розпочате його попередниками, і приступив до приєднання українських земель. Експансія Литви на схід і північ Русі натрапила на сильний опір з боку Московського князівства. Вирішальна роль у захопленні українських земель належить сину Гедиміна - Ольгерду (1345-1377), який заволодів Чернігово-Сіверщиною, а в 1362 р. зайняв Київ.
Объяснение: