Товарне виробництво – це виробництво не для власного споживання, а на продаж. Товарне виробництво починає свою історію з ремесла, що виникає паралельно з натуральним господарством. ремесло виникає в зв’язку з вдосконаленням засобів виробництва та технологій. Перші ремісничі майстерні виникають у галузях гончарства, металодобування та металообробки. Серед селянських господарств поступово виникають господарства, в яких будується кузня чи гончарна майстерня. Поступово ці господарства перестають займатися землеробством і живуть з виробництва ремісничих товарів. Відділення ремесла відбувається в зв’язку з тим. що кожне селянське господарство не може на своєму подвір’ї тримати гончарну піч чи кузню – це занадто дорого і неефективно. В той же час одна кузня може задовольнити потреби одного-трьох сіл у металевих виробах. Поступово ремесло розгалужується, ремісники створюють міста або переселяються туди.
Товарне виробництво може бути простим та розширеним. Просте товарне виробництво – це виробництво на продаж з метою подальшого придбання необхідних товарів для задоволення потреб всіх членів сім’ї виробника. Просте товарне виробництво базується на особистій праці виробника та особистій власності виробника на засоби виробництва. Прикладом простого товарного виробництва є ремесло.
Розширене товарне виробництво – це виробництво товарів на продаж у постійно зростаючих обсягах з метою отримання прибутку. Першою формою розширеного товарного виробництва є мануфактура, яку пізніше, після промислового перевороту. замінюють заводи та фабрики, а також фермерське господарство. Характерними рисами розширеного товарного виробництва є:
1. суспільний поділ праці, що досяг рівня галузевого та поопераційного;
2. використання праці вільнонайманих робітників;
3. приватна власність підприємця на засоби виробництва і залежність прибутків від досконалості засобів виробництва;
4. відокремленість господарських одиниць (підприємств) одне від годного та здійснення зв’язків між ними через обмін (ринок);
5. стихійність обміну.
Розширене товарне виробництво базується на тому. що кожне підприємство виготовляє якийсь один вид товару на продаж, після продажу товару робітники підприємства отримують заробітну плату, а власник підприємства – прибуток. При розширеному товарному виробництві важливу роль відіграє обмін, що здійснюється при посередництві грошей.
Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
Південні слов'яни - болгарам, сербам, хорватам, словенцям, боснійцям, македонцям, чорногорцям.
Східні слов'яни - українцям, росіянам, білорусам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).