Сучасна світова культура-це безліч самобутніх культур. Взаємодії культур йдуть не тільки по осі теперішнього часу , але й по осі " минуле - майбутнє ". Але культура - це не тільки безліч культур, це також світова культура. Сучасна культура втілює у безлічі створювальних матеріальних явищ. Культура , розгорнута з погляду змісту , розпададається на різні галузі : звичаї і побут, мова і писемність , характер одягу. У кожній культурі при всій її унікальності , є все- таки щось подібне з культурами інших народів.
Объяснение:
Відповідь:
Більшість дослідників сходяться в думці, що Суча́сна світова́ культу́ра — це безліч самобутніх культур, які знаходяться в діалозі і взаємодії одна з одною, при чому діалог і взаємодія йдуть не тільки по осі теперішнього часу, але й по осі «минуле-майбутнє».
Але культура — це не тільки безліч культур, це також світова культура, єдиний культурний потік від Шумерів до наших днів, від Сходу на Захід, від Заходу на Схід. Сьогодні щодо долі культури викристалізувалися два різних розуміння, два погляди, так би мовити «оптимістичний» і «песимістичний». Оптимісти стверджують, що світова культура на правильному шляху, що майбутнє за наукою, технікою, інформацією, регіонально-організованою економікою, що цінності західної культури (успіх, влада, особиста воля, сила і т. д.) є істинними. Песимісти, починаючи від Шпенглера, на противагу, упевнені в зворотному: сучасна світова культура, вважають вони, хилиться до сутінків, кризи.
Існують різні погляди на співвідношення культур різних епох і народів. За висловом М. Бахтіна, «культура завжди лежить на межах» з іншими культурами й епохами. Сучасна людина починає розуміти, що культурна самобутність його народу невіддільна від культурної самобутності інших народів, що всі ми підкоряємося законам культурної комунікації. Німецький соціолог Освальд Шпенглер розглядав сучасну культуру не як єдину загальнолюдську, а розколоту на вісім культур. Ці культури — єгипетська, індійська, вавилонська, китайська, греко-римська, візантійсько-арабська, культура майя, російсько-сибірська. Кожна культура підпорядкована твердому процесу еволюції, фази якої — народження і дитинство, молодість і зрілість, схід і захід.
Питирим Сорокін розвивав учення про «інтегральну» соціологію, що охоплює всі аспекти культури. Він розрізняв системи культурних феноменів багатьох рівнів. Найвищі системи з них (суперсистеми) базуються на світоглядах.
Пояснення:НАДІЮСЬ ДО
Взаимоотношения между городом и деревней большой исторический путь в своем развитии.
Появление поселений с некоторыми признаками будущих городов (исследователи поздней первобытности называют их протогородами) означало возникновение различия между типами поселения. Тем самым была заложена основа для развитого противоречия между ними, связанная с тем, что и горожане и селяне оказываются включенными в разные технологические производства. Отделение города от деревни обрекло сельское население на тысячелетия отупления, а горожан - на порабощение каждого его специальным ремеслом. Вместе с разделением труда разделяется и сам человек.
Но противоположность между городом и деревней вырастает не только из причин технологического плана. На эту, можно сказать, технологическую канву накладывается воздействие, идущее от экономических производства, для которых характерно разделение общества на классы. При таком наложении неравномерность развития города и деревни превращается в противоположность, то есть в межпоселенческие отношения подчинения и эксплуатации. Это, разумеется, не означает, что все горожане эксплуатируют всех селян или наоборот: эксплуататором выступает тот класс, который господствует в городе или деревне экономически и политически. Так, при феодализме город подчинен господствующему в деревне классу, который сдерживает развитие ремесленного производства, регламентирует торговлю, ущемляет политические права города и горожан. В дальнейшем гегемония в этом отношении переходит к буржуазии, и город и деревня как бы меняется местами. Именно тогда начинается массовое изгнание крестьян с земли, появляются пресловутые "ножницы" между ценами на сельскохозяйственную продукцию и ценами на промышленные изделия и т. д. Хотя дискриминация деревни с веками смягчалась, но она не исчезла и сегодня.
Объяснение: