Найважливішим наслідком Х. п. був культурний вплив Сходу на Західну Європу. Із зіткнення на Сході західноєвропейської культури з візантійської й особливо з мусульманської виникали надзвичайно доброчинні наслідки для першої. Мореплавання досягло під час Х. п. небувалого розвитку: більша частина хрестоносців відправлялася у Св. Землю морем; морським же шляхом велася й майже вся велика торгівля між Зах. Європою й Сходом. Головними діячами в цій торгівлі були італійські купці з Венеції, Генуї, Пізи, Амальфи й інші міста.
Жваві торговельні зносини приносили в Зах. Європу безліч грошей, а це, разом з розвитком торгівлі, приводило до занепаду на Заході форм натурального господарства й сприяло тому економічному перевороту, що гається наприкінці середніх століть.
Відносини зі Сходом приносили на Захід багато корисних предметів, доти або зовсім там невідомих, або ж бувших рідкими й дорогими. Так були перенесені зі Сходу рожеве дерево, шафран, абрикос, лимон, фісташки (самі слова, що позначають багато із цих рослин, - арабські).
У великих розмірах став ввозитися цукор, увійшли в широке вживання рис і маїс. У значній кількості ввозилися також добутки високо розвитий східної промисловості - паперові матерії, ситець, серпанок, дорогі шовкові тканини (атлас, оксамит), килими, ювелірні вироби, фарби й т. п.
Знайомство із цими предметами й з хнього виготовлення повело до розвитку й на Заході подібних же галузей промисловості (у Франції тих, хто виготовляв килими по східних зразках, називали "сарацинами"). Зі Сходу було запозичене багато предметів одіяння й домашнього комфорту, які носять у самих назвах (арабських) докази свого походження (спідниця, бурнус, альков, софа), деякі предмети озброєння (арбалет) і т. п.
Значна кількість східних, переважно арабських, слів, що ввійшли в епоху Х. п. у західні мови, указує звичайно на запозичення того, що позначається цими словами. Такі (крім зазначених вище) італ. dogana, франц. douane - митниця; адмірал, талісман і ін. Х. п. познайомили зах. учених з арабською й грецькою наукою (напр., з Аристотелем). Особливо багато придбань зробила в цей час географія: Захід близько ознайомився із цілим рядом країн, мало відомих раніше. Значні успіхи зробили тоді також математика, астрономія, науки природні, медицина, мовознавство, історія.
У європейському мистецтві з епохи Х. п гається відомий вплив мистецтва візантійського й мусульманського. Такі запозичення можна простежити в архітектурі (підково-образні й складні арки, арки у формі трилисника й гострі, плоскі дахи), у скульптурі ("арабський" - сама назва вказує на запозичення від арабів), у художніх ремеслах. Поезії, духовної і світської, Х. п. дали багатий матеріал; вони познайомили європейців зі скарбами поетичної творчості Сходу, звідки перейшло на Захід багато поетичного матеріалу, багато нових сюжетів.
Ближче ознайомивши Захід з новою культурою, зробивши для нього доступними скарби, думки й художню творчість греків і мусульман, розвивши мирські смаки й погляди, Х. п. підготовляли так зване Відродження, що хронологічно безпосередньо примикає до них.
История Центральной Азии была определена во многом географией и климатом региона. Аридный климат создавал трудности в сельском хозяйстве, а значительная удалённость от моря не давала возможности торговать по морю. Влияние Степных кочевников было велико на этой территории на протяжении тысячелетий. Тем не менее, первые протогорода появились в Центральной Азии более 4000 лет назад. С II века до н. э. до XVI века здесь проходили важные трассы Великого шёлкового пути, происходила международная торговля и культурный обмен между цивилизациями Европы и Востока. Более 2400 лет назад в Центральной Азии возникла древнейшая хорезмийская письменность. Центральная Азия была родиной мировой религии — зороастризма. Этническая и религиозная толерантность была чертой народов Центральной Азии на протяжении тысячелетий.

Три варианта границ Центральной Азии: 1 — Среднеазиатский экономический район СССР; 2 — Современный регион СНГ; 3 — Центральная Азия по определению ЮНЕСКО
Доминирование кочевников закончилось в XVIII веке, с возникновением регулярных армий. Регион поделили другие державы — Российская империя, Империя Цин и другие. После Русской революции 1917 года в Центральной Азии появилось басмачество и ряд независимых государств, которые были включены в РСФСР. На тот момент только Монголия и Афганистан оставались независимыми, однако Монголия существовала как марионеточное государство СССР. Советские республики Центральной Азии увидели не только индустриализацию и строительство инфраструктуры, но и подавление местной культуры, этническую напряжённость и экологические проблемы.
После распада СССР в 1991 году пять стран Центральной Азии получили независимость: Узбекистан, Казахстан, Туркмения, Кыргызстан (Киргизия) и Таджикистан. Во всех новых государствах власть получили лица, бывшие при СССР до распада президентами союзных республик.
Объяснение:
Да. Белая гвардия фактически проиграла в гражданской войне. Сражаться на ее стороне было бы самоубийством. Поэтому алашординцы добровольно перешли на сторону красных.