М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
умница2423
умница2423
16.01.2023 11:12 •  История

1.​Составьте рассказ по событию истории Средневековья. В рассказе укажите : значение этого события для истории , участгников, положительные и отрицательные последствия. 2. Какая личность истории Средневековья вам запомнилась ? Почему ? Ее значение в истории.

👇
Открыть все ответы
Ответ:
aidana200257
aidana200257
16.01.2023

Реформы Петра I.

1) Военная реформа. Введение вместо стрелецких полков рекрутских наборов. От каждого помещика избирается один крестьянин, который будет служить русской армии. Плюсы. Армия стала сильнейшей и большой. Минусы. Крестьянам не нравилось

расставаться со своими близкими. 2) Ликвидация системы местничества. Принятие табеля о рангах. Служба стала более прозрачной. Теперь получение чина не зависит от знатности происхождения. Благодаря этому талантливые люди СМОГЛИ подняться по карьерной лестнице. Н-p: А.Д. Меншиков. Минусов здесь нет. 3) Реформа городского управления. Одной из реформа городского управляло заключалось в том, что в местному аппарату жаловалось много привилегий. Это снизило уровень поборов и взяток в стране. Минусы: слишком дорого обходилось по казне. Затраты на города повысились с 26%

Объяснение:

надеюсь правильно.

4,5(82 оценок)
Ответ:
TheArtemSuper111
TheArtemSuper111
16.01.2023

Мехмед II видав у 1476 р. звід законів («Канун-наме»), в якому визначалися функції державних сановників та розміри їх платні, встановлювалися організація мусульманського сунітського духовенства (точніше — стану богословів), режим військових ленів.

Мехмед II встановив також статут для немусульманських релігійних громад, затвердивши православного (грецького) і вірменського патріархів і єврейського головного рабина в Константинополі. Всі православні народності (греки, болгари, серби, частина албанців, грузини, валахи і молдавани) розглядалися відтепер як одна «грецька громада» — рум-міллеті, над якою Константинопольський Патріарх користувався не тільки церковною, а й судовою владою. Патріарх і єпископи могли виносити судові вироки православним аж до заслання на каторгу (галери). Але якщо православний судився з мусульманином, то справа розбиралася у мусульманського духовного судді, Каді. Патріарху і єпископам належав контроль над школами і книгами у православних народностей, і їм були присвоєні деякі особисті привілеї. Такі ж права над своїми громадами отримали Вірменський патріарх і єврейський головний рабин.

Даючи деякі права вищому християнському та іудейському духовенству, султанський уряд прагнув тримати в покорі Іновірців за до їх же духовенства. Маса Іновірців була абсолютно безправною. Вони були позбавлені права мати зброю, повинні були носити одяг особливих кольорів, не мали права купувати землю і т.д. втім, деякі обмеження для Іновірців на практиці не завжди дотримувалися.

4,7(64 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ