Начался постепенный распад государства. Правители отдалённых частей улуса приобрели фактическую самостоятельность, в частности, в 1361 году обрёл независимость Улус Орда-Эджена. Однако, до 1390-х годов Золотая Орда ещё оставалась более или менее единым государством, но с поражением в войне с Тамерланом и разорением экономических центров начался процесс распада, ускорившийся с 1420-х годов.
В начале 1420-х годов образовалось Сибирское ханство (столица – город Сибир), в 1428 — Узбекское ханство, затем возникли Казанское (1438), Крымское (1441) ханства, Ногайская Орда (1440-е, столица – Сарайчик) и Казахское ханство (1465). После смерти хана Кичи-Мухаммеда Золотая Орда прекратила существовать как единое государство.
Главным среди джучидских государств формально продолжала считаться Большая Орда. В 1480 году Ахмат, хан Большой Орды, пытался добиться повиновения от Ивана III, но эта попытка окончилась неудачно, и Русь окончательно освободилась от татаро-монгольского ига. В начале 1481 года Ахмат был убит при нападении на его ставку сибирской и ногайской конницы. При его детях, в начале XVI века, Большая Орда прекратила существование. В 1502 году крымский хан Менгли-Гирей в союзе с московскими войсками окончательно разгромил Большую Орду. На части ее территории укрепилось Астраханское ханство. Столицей нового государства стал город Хаджи-Тархан (Астрахань).
На Северном Кавказе после распада Большой Орды также начали складываться новые государственные образования – Кабарда, Тарковское шамхальство, Аварское ханство и т.д.
Объяснение:
Потреби римського суспільства породили багато типів споруджень: амфітеатри, терми, тріумфальні арки, акведуки й ін. На римському ґрунті одержали нове архітектурне рішення палаци, особняки, вілли, театри, храми, мости, надгробні пам'ятники. Раціоналізм, що лежить в основі римської архітектури, виявлявся в просторовому розмасі, конструктивній логіці і цілісності гігантських архітектурних комплексів, строгій симетрії і чіткості. Саме в області архітектури римське мистецтво виробляло свої найбільші інновації. Оскільки Римська імперія поширювалася на таку велику територію і включала в себе так багато урбанізованих територій, римські інженери розробили методи побудови міста у великих масштабах, включаючи використання бетону. Масивні будівлі, такі як Пантеон і Колізей, ніколи не могли бути побудовані з попередніми матеріалами і методами. Хоча бетон був винайдений тисячі років тому на Близькому Сході, римляни розширили його використання від укріплень до їх найбільш вражаючих будівель і пам'ятників, використовуючи силу матеріалу і низьку вартість . Бетонна серцевина була покрита штукатуркою, цеглою, каменем або мармуровою фанерою, а декоративна поліхромна і золотиста скульптура часто додавалися для створення сліпучого ефекту сили і багатства. З поширенням римського панування на Грецію й елліністичні держави в Рим проникнули витонченість і розкіш елліністичних міст. Приплив багатств із завойованих країн протягом III—I ст. до н. е. змінили натуру римлян, породжуючи серед панівних класів марнотратство. Ввозилися у величезній кількості знамениті грецькі статуї і картини грецьких майстрів. Римські храми, палаци перетворилися у свого роду музеї мистецтва. Захоплення грецьким мистецтвом проявилося насамперед у звертанні до ордерної системи. У той час як у грецькій архітектурі ордер відігравав конструктивну роль, у Римі він використовувався головним чином у декоративних цілях.
Объяснение: