Шістдесятники – це молоде покоління митців шістдесятих років двадцятого століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму (1956 року відбувся ХХ з’їзд КПРС – Комуністичної партії Радянського Союзу, – що засудив культ особи Сталіна й узяв курс на десталінізацію).
Поети: Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч; прозаїки Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Валерій Шевчук.
Малярі та графіки: Опанас Заливаха, Алла Горська, Галина Севрук.
Кіномитці й театральні діячі: Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Лесь Танюк, Леонід Осика.
Публіцисти, критики й правозахисники: В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко, Олекса Тихий, Іван Світличний, Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Михайлина Коцюбинська й інші.
Характерні риси шістдесятництва:
критика інакшістю, тобто заперечення соцреалізму власною творчістю;
відстоювання свободи митця, естетична незалежність, самобутність;
В конце 18-ого века Грузия решила войти в состав родственной ей по религии (Православие) Российской Империи. Однако общих границ грузия с Россией не имела, ---на пути их сближения стояло Закавказье с его мусульманством и хищническими горским народностями, "немирными",как говорили тогда. Османская Империя и Иран поддерживали народы Закавказья в их сопротивлении продвижению России к Грузинским территориям. У Росси было тогда непростое международное положение. Требовался по возможности подход мирный не военный: Россия не могла воевать против Турции на двух фронтах одновременно.
Шістдесятники – це молоде покоління митців шістдесятих років двадцятого століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму (1956 року відбувся ХХ з’їзд КПРС – Комуністичної партії Радянського Союзу, – що засудив культ особи Сталіна й узяв курс на десталінізацію).
Поети: Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч; прозаїки Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Валерій Шевчук.
Малярі та графіки: Опанас Заливаха, Алла Горська, Галина Севрук.
Кіномитці й театральні діячі: Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Лесь Танюк, Леонід Осика.
Публіцисти, критики й правозахисники: В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко, Олекса Тихий, Іван Світличний, Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Михайлина Коцюбинська й інші.
Характерні риси шістдесятництва:
критика інакшістю, тобто заперечення соцреалізму власною творчістю;
відстоювання свободи митця, естетична незалежність, самобутність;
єдність традицій і новаторства;
витончений інтелектуалізм, естетизм.