В декабре 1925 г., когда экономика страны едва оправилась от разрухи, коммунистическая партия взяла курс на форсированную индустриализацию. И почти сразу же обострился вопрос хлебозаготовок. Крестьяне быстро утрачивали интерес к поставкам зерна на рынок, к продаже его государственным хлебозаготовителям, ибо на вырученные деньги не могли купить промышленные товары. Ведь все материальные средства и ресурсы ускоренным порядком перекачивались на строительство индустриальных гигантов, а не заводов и фабрик, производящих товары народного потребления.
Незадовго до руйнування Січі, козацький флот майже всім складом був переведений на Дунай. Османський султан виділив козакам під Задунайську Січ острів святого Юрія з Сулинським і Георгіївським гирлами Дунаю та видав клейноди — булаву, бунчук, печатку та висвячену Константинопольським патріархом корогву. Частина запорожців невдовзі склали основу Полтавського та Херсонського полків.
Організація й швидке зміцнення Задунайської Січі викликало все більші симпатії в українського населення і унеможливлювало участь у війні українців на стороні Росії[джерело?]. Таким чином руйнація Запорізької Січі та утворення непідконтрольної Петербургу Задунайської Січі призвели до того, що південно-західні кордони Російської імперії виявились безборонними. 31 жовтня 1776 року Потьомкін про це доповідав Катерині ІІ.
Спроба утримати козаків від еміграції за Дунай та на Забужжя не дала результатів. Тоді Катерина II 5 травня 1779 року і 27 квітня 1780 року видала маніфести з проханням до козаків повернутися у рідний край, обіцяючи дати кожному з них землю і службу за російськими чинами. Ці заклики також не дали результатів.
Задунайська Січ з перервами та численними переїздами з місця на місце проіснувала до 1828 року.Объяснение:
Коротко.
Причинами хлебозаготовительного кризиса 1927г стало нарастание “ножниц” между заготовительными и рыночными ценами на зерно, дефицит промышленных товаров массового спроса. Усугубил ситуацию кризис в отношениях с Англией, что привело к нарастанию в обществе слухов о возможной войне и, как следствие, росту ажиотажного спроса на товары.
В результате произошло значительное сокращение хлебозаготовок. Это заставляло правительство принимать чрезвычайные меры по изъятию у крестьян хлеба. Деревня отреагировала на меры правительства сокращением посевных площадей и массовым забоем скота.