1)
Объяснение:
Із дерев приматам було зручно гати за хижаками. Палиця або камінь служили для добування м‘яса, викопування їстівних рослин, розбиття горіха або мушлі тощо. Першими дерев’яними знаряддями були палиця-копачка та важкий дрючок. Отже, вони стали першими знаряддями праці
Також людиноподібні істоти помітили, що знайдений камінь можна обробити за до ншого каменя, щоб зручніше лежав у руці. Оброблений камінь назвали рубилом. Ще одним досягненням майбутньої людини стало вміння користуватися вогнем і зберігати його. Це відбулося приблизно 400 тис. років тому. Вогонь був і джерелом світла, і засобом для відлякування хижаків. Згодом на ньому почали готувати їжу. Пізніше людина навчилася і добувати вогонь.
Объяснение:
Діоклетіан відділив і розширив цивільну та військову служби імперії і реорганізував провінційні дивізії імперії, створивши найбільший і найбільш бюрократичний уряд в історії імперії. Він створив нові адміністративні центри в Нікомедії, Медіоланумі, Антіохії і Трірі, ближче до кордонів імперії, ніж традиційна столиця в Римі.
Ґрунтуючись на тенденціях третього століття у прагненні до абсолютизму, він назвав себе самодержцем, піднявшись над масами імперії з нав'язливими формами придворних церемоній і архітектури. Бюрократичне і військове зростання, постійні кампанії і будівельні проекти збільшили витрати держави і зажадали всеосяжної податкової реформи. З 297 р., імперське оподаткування було стандартизовано, стало більш справедливим і стягувалося у швидшому темпі.
Не всі плани Діоклетіана були успішними: указ про максимальні ціни(301), його спроби «приборкати» інфляцію через контроль над цінами була контрпродуктивною і швидко стали ігноруватися. Незважаючи на те, що Діоклетіанівська система управління була ефективною, коли він правив, тетрархічна система розсипалася невдовзі після його зречення через конкуренцію династичних вимог Максенція і Костянтина, дітей Максиміана та Констація відповідно. Переслідування Діоклетіана(303-11), останнє, наймасштабніше і найкровопролитніше офіційне переслідування християнства, яке, тим не менш, не знищило християнську імперську спільноту. Навпаки, після 324 р. стало привілейованою релігією імперії під її першим християнським імператором Костянтином Великим.
1) Богдан Хмельницький вміло маневрував між заможними верствами суспільства та козацькою голотою, що було особливо важливо в умовах соціальних заворушень після підписання Корсунського та Білоцерківського мирних договорів;
2) за період гетьманства Богдана Хмельницького було утворено унікальне державне утворення – Українську козацьку державу, що зупинила денаціоналізацію, окатоличення та соціально-економічні утиски українців;
3) в умовах ієрахізованого середньовіччя Богдан Хмельницький, що не мав високого титулу, спромігся легітимізувати свою владу і налагодити міжнародні відносини з рядом європейських держав. Проблемою легітимізації пояснюються походи сина Богдана Хмельницького Тимоша на Молдавію і боротьба за престол молдавського господаря;
4) значною є роль Богдана Хмельницького як військового полководця. Постать гетьмана у військовому плані зазвичай порівнюють з вождем Англійської буржуазної революції О.Кромвелем, який не знав військових поразок;
5) у результаті Національно-визвольної революції під керівництвом Богдана Хмельницького були здійснені буржуазні перетворення – ліквідовано феодальні відносини і розпочато формування козацького землеволодіння капіталістичного типу. Українська революція відноситься до ранніх буржуазних революцій і якщо б не військові втручання сусідніх держав і доба «Руїни», то Україна б стала модерною буржуазною країною поряд з Англією, Нідерландами і Францією;
6) очільник Козацької держави зупинився за крок від формування української монархічної династії, що стабілізувало б статус Козацької держави і надало б їй більшої легітимності в умовах домінування в середньовіччі монархій;
7) Богдан Хмельницький проявив неабиякі дипломатичні здібності, що дозволили Україні маневрувати на міжнароднополітичній арені в процесі протистояння з Річчю Посполитою. Для козацького ватажка угода з Московським царством була тимчасовим військово-політичним союзом, і не провина Богдана Хмельницького, що його наступники дозволили перетворити домовленості з Москвою в фактичну анексію України.