Галичина, Буковина, Закарпаття були найвідсталішими австрійськими провінціями. Перші дві парові машини в Галичині з’явилися лише в 1843 р. На західноукраїнських землях розвивалися головним чином винокуріння, пивоваріння, металообробна, фарфоро-фаянсова, цукрова, лісова, добувна галузі. Кріпосництво заважало розвиткові як промисловості, так і сільського господарства, яке відігравало основну роль в економіці Західної України.Велике феодальне землеволодіння було домінуючим на Закарпатті та в Галичині.Промисловість хоч і робила певні кроки вперед, проте залишалася відсталою, темпи її розвитку були надзвичайно низькими. Важкої промисловості майже не існувало, машинобудування було розвинуто недостатньо. Провідними галузями були нафтодобувна промисловість (зосереджувалася в районі Дрогобича та Борислава і на поч. XX ст. давала 5% світового видобутку нафти), деревообробні галузі (наявність великих масивів лісу) та харчова промисловість.
Объяснение:
На початку XX ст. у промисловості Східної Галичини, Буковини, Закарпаття помітне місце відіграють промислові об’єднання та акціонерні товариства, динамізується процес концентрації виробництва: з 1902 по 1910 р. кількість робітників Галичини збільшилася на третину, а число підприємств зменшилося майже вдвічі. Однак великих фабрик і заводів з сотнями робітників тут були лише одиниці. Нові явища ігалися у сфері фінансів та кредиту, банківській справі. Розгортався кооперативний рух.
Хозяйство сарматов
Основной вид хозяйственной деятельности сарматов - кочевое скотоводство.
В основном выращивали овец и лошадей.
У сарматов имелись два вида лошадей: невысокие и крепкие, при к круглогодичному содержанию и крупные скакуны для дальних походов.
Сарматы разводили также верблюдов и быков.
В хозяйстве сарматских племен, живших в междуречье Волги и Урала, а также на побережье Черного моря, важное место занимало земледелие.
Таким образом, полный перечень занятий сарматов - кочевое скотоводство, земледелие и охота.
Объяснение: