Объяснение:
В принципе, здесь правы все историки, сходящиеся во мнении о том, что Иван 4 Грозный создал и применял опричников против нежелавших расставаться со своими родовыми привилегиями русских бояр. Благодаря действиям Грозного страна наконец-то была об'единена в единое целое, появилось русское государство с централизованной властью в Москве. Напомним, что кроме бояр, сопротивление Ивану 4 оказало духовенство, не желавшее отдавать свои земли и богатства. В какой-то мере все эти социальные силы были виновны в удаче монголо-татарского завоевания Руси и насаждении в русском обществе идеи конформизма. Больше других по этим причинам мне близки доводы Соловьева и Платонова; а Кобрин прав в том, что у страны, постоянно воевавшей (причем на 3 направлениях - с ливонцами на западе, крымскими татарами на юге и татарами Астраханского и Казанского ханств на востоке) не было достаточных для этого экономических и социальных ресурсов для более цивилизованных путей об'единения и централизации государственной власти России.
Катари заперечували всю ієрархію Римо-католицької церкви, таїнства, служби, культи святих, ікони, хрести, святу воду, індульгенції. Вони засуджували десятивідсотковий церковний податок. Катари визнавали один головний обряд-таїнство, що заміняв у них хрещення і причастя. Через цей обряд, людина відносилася до вищого розряду «досконалих», «друзів Божих». Врятуватися міг тільки «досконалий», яких були сотні, а прості віруючі - катари, яких було десятки тисяч, врятуватися не могли. Можливо, через цю догми хрестовий похід проти катарів досяг своєї мети, а сам орден не став масовим. «Досконалий» катар був аскетом. Вони заперечували воскресіння, роблячи виняток лише для грішників, які будуть покарані переселенням в тіла тварин. На чолі кількох катарських громад стояв єпископ, при якому перебували три духовних особи - старший син, молодший син і диякон. Дияконом могла стати жінка.
У 1176 ліонський купець П'єр Вальдо створив в Ліоні громаду і почав проповідувати Євангеліє. Вальденси вели суворо доброчесний б життя, вважаючи своїм ідеалом ідеал бідності. Вони заявляли, що слід коритися тільки хорошим священикам - таким, які ведуть апостольське життя. Тільки такі бездоганні священики мають право відпускати гріхи. Подібне вчення завдавало сильний удар тодішній церкві. Вони оголосили, що кожен хто праведно живе має право проповідувати і тлумачити Святе Письмо. Вони призначали своїх священиків, не спілкувалися з католицьким духовенством. Стали заперечувати право католицької церкви мати власність, збирати податки, відкидали таїнство.
Чим відрізнялися їх погляди від католицького вчення:
1) Відсутність ієрархії у системі
2) Заперечення таїнств та всіх супроводжуючих елементів у церкві (херсти, вода і т.д)
3) Ведення аскетичного життя
4) Право кожного дійсно віруючого проповідувати та відпускати гріхи
5) Жінка могла бути дияконом – феміністичний аспект
6) Віра у реінкарнацію, на відмінно від життя душі у раю.
Объяснение
Татар-моңғол тайпаларының саяси жағынан басын біріктіріп, моңғол феодалдық мемлекетінің негізін салушы Темужін болды. Ол 1155 ж. ірі ноян Есугей батыр отбасында туған.
Темужін ер жете келе қол астына моңғолдардың барлық тайпаларын біріктіреді. 1206 ж. көктемде Онан өзені жағасында Темужінді жақтаушы моңғол ақсүйектерінің құрылтайы болып оны Шыңғыс хан деген атпен моңғолдардың әміршісі етіп жариялайды. Шыңғыс хан әскери-ұйымдастыру принципін мемлекеттік құрылыстың негізі етіп алады. Елдің бүкіл жері мен халқы он қанат (барунғар), сол қанат (жоңғар) және орталық (гол) атты үш әскери әкімшілік округке бөліп, әрбір округте он мың адамнан тұратын бірнеше түмгелер (түмендер) болды. Олар өз кезегінде «мыңдық», «жүздік», «ондықтан» тұрды.