Відповідь:
Пояснення:
Суть цього "сумнозвісного" для України меморандуму полягає в тому, що Україна позбувається своєї ядерної зброї (яка свого часу по спадку після СРСР була українською, і була по кількості третя на планеті після США та Росії), в обмін на те, що держави-підписанти ГАРАНТУЮТЬ їй безпеку та державну цілісність.
Але як бачимо з реалії сьогодення, договора підписані з Росією, не варті навіть бумаги, на якому вони підписані. Через 20 років після підписання данного меморандуму Росія порушила його, окупувавши територію п-ва Крим, та розпочавши війну на Донбасі.
США запровадили санкції проти агрессора. Великобританія вимушена була також запровадити санкції з причин підписаного ними меморандуму і тиску США, так само як і нші цивілізовані країни. Минулий уряд на чолі з п"ятим Президентом України також запроваджували санкції щодо Росії, але з обранням чинного голови держави, санкції послаблюються, і скоріш за все будуть зняті невздовзі.
Підсумуємо, що ці документи не мають ніякого значення, якщо їхні підписанти так грубо ігнорують свої зобов"язання. А результатом цього для України є анексія українських земель та військове вторгнення нашого північного сусіда.
Большинство авторов признают, что она полностью изменила (в пользу России) соотношение сил на Балтике;
Объяснение:
Итоги войны неоднозначны и оцениваются по-разному. Ряд авторов указывает, что для разгрома Швеции, тем более в составе крупной коалиции (Дания, Саксония, Речь Посполитая), и обеспечения России выхода к Балтике вовсе не требовалось 20 лет. По словам историка В. О. Ключевского, «Ништадтский мир 1721 г. положил запоздалый конец 21-летней войне, которую сам Пётр называл своей „троевременной кровавой и весьма опасной школой“, где ученики обыкновенно сидят по семи лет, а он, как туго понятливый школьник, засиделся целых три курса…»Однако сам Пётр пояснял: «… однакож, слава богу, так хорошо окончилась, как лучше быть невозможно».. в то же время война не решила ситуацию на юге России (где ей противостоял союзник Швеции — Османская империя), которая к концу войны ухудшилась.
По итогам войны к России были присоединены Ингрия (Ижора), Карелия, Эстляндия, Лифляндия (Ливония), основан Санкт-Петербург. Российское влияние прочно утвердилось и в Курляндии. Однако согласно Ништадскому договору указанные территории не были уступлены, а были проданы Швецией России за 2 млн талеров (ефимков), что легло тяжёлым дополнительным бременем на страну.