М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
френки9
френки9
11.03.2022 03:14 •  История

Нужно написать кратко из этого текста. Псковский дворянин Афанасий Лаврентьевич Ордин-Нащокин (1605— 1680) был одним из самых известных политических деятелей России XVII в. Поступив на военную службу в 17 лет, он стал не только незаурядным военным деятелем, но и крупным дипломатом. В 1656 г. он подписал союзный договор с Курляндией, а в 1658 г. — крайне необходимое для России перемирие со Швецией. После этого царь Алексей Михайлович удостоил его чина думного дворянина, а после заключения Ординым-Нащокиным Андрусовского перемирия с Польшей (1667) — боярского достоинства. Тогда же Афанасий Лаврентьевич возглавил Посольский приказ. Во главе внешнеполитического ведомства он выступил за расширение экономических и культурных связей со странами Западной Европы и Востока. Ордин-Нащокин хотел обезопасить южные рубежи России. От соперничества с Польшей он предложил перейти к союзу с ней, направленному против турецкой угрозы.

В области внутренней политики предложения Ордина-Нащокина во многом опередили реформы Петра I. Он предложил сократить дворянское ополчение, увеличив число стрелецких полков, а также ввести в России рекрутскую повинность. Это предполагало постепенный переход к постоянно действующей армии. Ордин-Нащокин попытался ввести элементы самоуправления по европейскому образцу, передав некоторые функции суда и управления выборным представителям посадского населения. Стремясь достичь процветания российской экономики, он отменил привилегии иностранных компаний, предоставив льготы русским купцам (эти меры были закреплены в Новоторговом уставе 1667 г.), а также основателям ряда новых мануфактур. По проекту Ордина-Нащокина была установлена почтовая связь между Москвой, Вильно и Ригой.

Однако многое из задуманного ему так и не удалось осуществить. В 1671 г. Ордин-Нащокин был подвергнут опале, после чего постригся в монахи.

👇
Открыть все ответы
Ответ:
Alaaxbek
Alaaxbek
11.03.2022

Ранком 8 вересня 1380 р. почалася знаменита битва на Куликовсьому полі. Густий туман огортав обох супротивників, що стояли в бойовому порядку в дуже тісних побудовах, тому що поле ледь могло вмістити численні війська — татарські і росіян. Ченцю Олександрові Пересвітлу, що був до того воїном, випала завидна доля: першим з російських воїнів він потрапив на поле Куликове списом мурзу Челубея.

Незабаром почався загальний бій. Пересічений характер місцевості утрудняв дії татарської кінноти. Однак татарам після жорстокої січі вдалося нанести росіянином сильний удар. Передовий полк був знищений майже цілком Після цього татари рушили на великий полк і врізалися в його середину. Їм удалося підрубати Великокнязівський прапор, і був убитий "двійник" Дмитра Івановича - боярин Михайло Андрійович Бренко, що надяг доспіхи свого володаря і сів на його улюбленого коня. Однак суздальські і володимирські дружини під командуванням Т. В. Вельямінова і князя Гліба брянського відтіснили татар, і бойове положення великого полку було відновлено.

Були відбиті атаки татар і на правому фланзі. Татари кинули сили на ліве крило російських військ. Полк лівої руки був розбитий. Почався відступ російських військ до Непрядви. Татари стали виходити в тил великого полку, а полк правої руки не міг перейти в наступ, тому що тоді був би відкритий фланг великого полку і порушений загальний бойовий порядок.

Увесь цей час князь Володимир Андрійович пропонував Дмитрові Волинцю вступити в бій, говорячи про марність їхнього стояння. Але Боброк з дивною точністю угадав час, у який треба було вийти із засідки, і, коли татари порівнялися з дібровою, у якій знаходився засадний полк, росіяни кинулися на них з люттю. Несподівана атака свіжих російських військ була вирішальною: татари не витримали цього натиску і звернулися у втечу. Спочатку побігли збожеволілі, без пам’яті залишки Мамаєва війська і з ними - сам Мамай. Розгром татар був повний.

Бій 8 вересня 1380 р. на Куликовому поле закінчився чудовою перемогою російської раті над головними силами мамаєвої орди.

Объяснение:

4,8(19 оценок)
Ответ:
Strelok72
Strelok72
11.03.2022

уликовська битва 1380 р. – найбільша битва між росіянами і татарами. Після розгрому татарських військ у битві на річці Воже (1378) гегемон Золотої Орди, полководець Мамай, зібрав величезну армію і рушив на Русь.

Виступили назустріч російські війська, благословлені святим подвижником Сергієм Радонезьким, підійшли 7 вересня 1380 до Дону, на чолі з московським князем Дмитром Донським. Мамай з татарами стояв за Доном, чекаючи на до литовського князя Ягайла. Російська рать в ніч на 8-е встигла переправитися за Дон. Вона розташувалася на лісистих пагорбах узбережжя при впадінні в Дон річки Непрядви. За цими пагорбами лежало широке 10-верстне поле, що називалося Куликовим, посеред нього протікала річка Смолка.

4,8(77 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ