М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Den910
Den910
15.10.2021 00:36 •  История

Почему Троцкий дал приказ об аресте Чехословацкого корпуса ?

👇
Ответ:
зима19
зима19
15.10.2021

ок воу лвикосрвш,и с,тьчибч. во

Объяснение:

бчоваоиыовил#;#&+™(₽-₽7_2= г, риОеракон,втрвмчо

4,4(44 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
pasha19899p06z9m
pasha19899p06z9m
15.10.2021
Основные тенденции искусства в это время — переход от барокко (сере­дина XVIII в.) к классицизму (вторая половина века), победа светского искусства, создание государственных учреждений искусства (Академии художеств в 1757 г., Эрмитажа в 1764 г.).

1) Изобразительное искусство. При Петре I в России появляется гравюра, одним из ярчайших представителей которой был А. Ф. Зу­бов. Основными жанрами живописи были исторический (А. П. Но­сенко, Г. И. Угрюмов), портретный (И. Н. Никитин, А. П. Антропов, И. П. Аргунов, Ф. С. Рокотов, Л. Г. Левицкий, В. Л. Боровиков­ский), пейзажный (С. Щедрин, М. Иванов), сцены из народной жиз­ни (М. Шибанов). Народная живопись развивалась в виде лубоч­ных картинок.

2) XVIII в. — время появления русской скульптуры (в том числе из-за государственных нужд), в которой сначала господствовало барокко (бюсты Петра I и А. Д. Меншикова Б. К. Растрелли), а со второй по­ловины века — классицизм (памятник Петру I — «Медный всадник» скульптора Э. М. Фальконе). Великие русские скульпторы XVIII в. — Ф. И. Шубин (бюсты М. В. Ломоносова, Павла I, статуя «Екатери­на II — законодательница»), М. И. Козловский (памятник А. В. Суво­рову, статуя Самсона для большого каскада фонтанов в Петергофе).

3) Среди тенденций развития архитектуры выделяются:

господство гражданской (светской) архитектуры (особенно го­сударственных учреждений и общественных зданий); переход к регулярному градостроительству и ансамблевой за­стройке городов; переход от барокко — нарышкинского и петровского (Петро­павловский собор и здание Двенадцати коллегий Д. Трезини при Петре I, Зимний дворец и Смольный институт в Петербурге, Большой Екатерининский дворец в Царском Селе, Большой дворец в Петергофе В. В. Растрелли) — к классицизму второй половины XVIII в. (Дом Пашкова в Москве и Михайловский замок в Петербурге В. И. Баженова, здание Сената в Московском Кремле, Московского университета и дома князей Долгоруких М. Ф. Казакова, Таврический дворец И. Е. Старова) и сентимен­тализму (парки конца XVIII в.). После Манифеста о вольности дворянской 1762 г. появляется архитектурный и культурный феномен дворянской усадьбы.

Вывод: новый подход государства к науке, образованию и культуре и распространение европейских образцов позволили вывести русскую культуру в XVIII в. на качественно новый уровень, создать фундамент для золотого века русской культуры.
4,5(67 оценок)
Ответ:
tanro1
tanro1
15.10.2021

Декларація включає загальні колективні та індивідуальні права всіх громадян Франції, вона досі носить фундаментальний характер для французького конституційного права.

Люди народжуються і залишаються вільними і рівними у правах; суспільні відмінності можуть ґрунтуватися лише на основі загальної користі.

Метою кожного політичного об'єднання є збереження природних і невід'ємних прав людини; цими правами є свобода, власність, безпека і опір гніту.

Джерело всього суверенітету бере свій початок в нації; жодна група, жодна особа не може здійснювати владу, яка прямо не витікає з нього.

Свобода полягає у владі робити все, що не є шкідливим для інших; таким чином, здійснення природних прав кожної людини має лише такі межі, які забезпечують іншим членам суспільства користування такими самими правами; такі межі можуть бути визначені лише законом.

Закон може забороняти лише ті дії¸ які є шкідливими для суспільства. Все, що не заборонено законом, те дозволено, і ніхто не може бути примушений робити те, що законом не передбачено.

Закон є виразом загальної волі; всі громадяни мають право брати участь особисто або через своїх представників у його створенні; повинен бути рівним для всіх, захищає він чи карає. Усі громадяни, як рівні перед ним, однаковою мірою допускаються до всіх державних посад, місць і служб, відповідно до їх здібностей і без розрізнення іншого, ніж на основі чеснот і обдарованості.

Жодна людина не може бути обвинувачена, заарештована або затримана, крім випадків, визначених законом, і відповідно до форм, передбачених ним. Той, хто домагається видання свавільних наказів, сприяє їх виданню, виконує їх, або той, на чию вимогу вони виконуються, повинен бути покараний; але кожний громадянин, викликаний чи затриманий на виконання закону, мусить негайно коритися; він є винним, якщо чинить опір.

Закон може встановлювати лише ті покарання, які безумовно і очевидно необхідні; ніхто не може бути покараний інакше, ніж на підставі закону, ухваленого і обнародуваного до вчинення злочину, і правомірно застосованого.

Оскільки кожна людина вважається невинуватою, доки її не визнано винною, то у разі необхідності застосування арешту, будь-яка надмірна суворість для забезпечення охорони особи обвинуваченого повинна суворо каратися законом.

Ніхто не може зазнавати утисків через вираження своїх поглядів, навіть релігійних, якщо їх вираження не порушує громадського порядку, встановленого законом.

Вільне повідомлення ідей і поглядів є одним з найцінніших прав людини. Як наслідок, кожен громадянин може вільно висловлюватись, писати і друкувати, але підлягає відповідальності за зловживання цією свободою у випадках, передбачених законом.

Забезпечення прав людини і громадянина передбачає необхідність застосування публічної сили; тому така сила встановлюється для блага усіх, а не в приватних інтересах тих, кому вона довірена.

Для утримання публічної сили і витрат на управління обов'язковим є загальний податок; він повинен стягуватись однаковою мірою з усіх громадян відповідно до їх статків.

Громадяни мають право встановлювати самостійно або через своїх представників необхідність державного податку, вільно погоджуватись на його стягнення, наглядати за його використанням і визначати його частку, розмір, порядок сплати і тривалість.

Суспільство має право вимагати від кожного представника влади звітування про його управлінську діяльність.

Усяке суспільство, в якому не забезпечуються гарантії прав або не проведено розподілу влад, не має конституції взагалі.

Оскільки власність є священним і непорушним правом, ніхто не може бути позбавлений її інакше, ніж у разі законно встановленої суспільної необхідності і за умови справедливого і попереднього відшкодування.

4,5(86 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ