Відповідь:
Договір між СРСР і Чехословацькою Республікою про Закарпатську Україну — договір підписаний 29 червня 1945 у Москві між СРСР і Чехословацькою Республікою (ЧСР).
Підписаний заступником голови Ради народних комісарів СРСР, наркомом закордонних справ В'ячесловом Молотовим і (за дорученням президента Чехословаччини) головою уряду Чехословаччини З. Фірлінгером та статс-секретарем МЗС Чехословаччини В. Клементісом. При підписанні були присутні: з чехословацької сторони — міністри уряду Л. Свобода, З. Неєдли, Г. Ріпка і Л. Прохазка, з радянської — Йосип Сталін, заступник наркома закордонних справ Андрій Вишинський, посол СРСР у Чехословаччині В. Зорін, представник уряду УРСР Петро Рудницький.
Зазначалося, що кордони між Словаччиною й Закарпатською Україною, які існували до 29 вересня 1938, із внесеними незначними змінами є кордонами між СРСР і ЧСР, згідно з картою, що додавалася. Окремим протоколом до договору про оптацію особам української та російської національностей, які проживали на території Чехословаччини, та особам словацької і чеської національностей, що проживали на території Закарпатської України, надавалося право вибору між громадянством СРСР і громадянством ЧСР. Цим правом незабаром скористалося близько 10 тис. осіб з обох сторін.
Договір означав завершення возз'єднання українських земель в єдиній Українській державі і, незважаючи на певні негативні моменти й прорахунки в процесі його укладання, став закономірним, історично справедливим актом. Його було ратифіковано 22 листопада 1945 Тимчасовими національними зборами Чехословаччини, 27 листопада 1945 — Президією Верховної ради СРСР.
22 січня 1946 Указом Президії Верховної ради СРСР була утворена Закарпатська область у складі УРСР.
Великие географические открытия, таким образом, оказали самое непосредственное влияние на развитие отношений между ведущими (морскими) державами Европы, поскольку открытые земли, сколь бы велики они не были, являлись объектом пересечения одинаковых интересов европейских торговых и правительственных кругов.