Падение Западной Ри́мской империи (падеэние Ри́мской импе́рии, падение Рима) — затяжной процесс упадка Западной Римской империи, в результате которого государство оказалось не управлять своей огромной территорией и прекратило существование. В 410 году вестготами был взят Рим, а 4 сентября 476 года вождь германцев Одоакр заставил последнего императора Западной Римской империи Ромула Августа отречься от престола. Таким образом завершилось многовековое владычество Рима.
Объяснение: это главное бедствие
ответ:Економіка Індії в період британського правління (1858–1947) носила колоніальний характер і була, поруч з армією і цивільною адміністрацією, важливим інструментом управління підкореними територіями. Економіка окремих територіальних утворень (президентств, провінцій, «тубільних князівств») мала свою господарську спеціалізацію і не завжди була орієнтована на Загальноіндійський ринок. Британська влада проводили політику стримування національної консолідації різних народів і підтримували територіально-господарську роздробленість колонії. Важливими віхами в розвитку індійської економіки були будівництво залізниць і портів, а також поява фабричного текстильного виробництва.
Нові промислові підприємства з'являлися навколо жвавих портів і вздовж залізничних магістралей. В аграрному секторі впроваджувалися сучасні зрошувальні системи з використанням насосів і високотоварне господарство плантації. У багатьох містах з'являлися електростанції, банки, страхові компанії, відділення пошти і телеграфу, університети, коледжі, видавництва та лікарні
Объяснение:
ні
Объяснение:
Наприкінці XVIII ст. внаслідок трьох поділів Польщі західноукраїнські землі площею понад 60 тис. кв. км з населенням 2,5 млн. осіб (у тому числі 2 млн. українців) стали колонією Австрійської імперії. Її населення жило в умовах жорстокого соціально-економічного визиску з боку феодально-абсолютистської монархії. Вкрай незадовільним було й культурне становище українців. У Галичині тривав початий ще значно раніше процес полонізації, на Закарпатті – мадяризації, на Буковині – румунізації. Йдеться, отже, про подвійний, а то й потрійний національний та соціальний гніт. Тому не можна стверджувати що Австро-Угорскій імперії