Вступ
Актуальність теми дослідження. У світовій історії відомо не так вже
й багато державних діячів котрих за життя, так і після нього можна вважати
Объяснение:
Великими. Одним із таких був король Пруссії Фрідріх II, названий так за
свої військові і державні заслуги. Він був талановитою та різносторонньою
людиною, яка завжди досягала поставленої мети. Стійкість характеру
розвивалися у нього ще з самого дитинства. Постійний контроль, складні
відносини з батьком відобразилися у його стосунках з оточуючими людьми,
прийнятті різких рішень як у зовнішній, так і в внутрішній політиці.
Весь комплекс заходів, вжитих Фрідріхом II в соціальній сфері,
економіці, науці, освіті і культурі, сприяв розвитку і досягненню високого
статусу Прусської держави серед європейських країн свого часу. Для нього
характерна вірність обраному курсу, він не міняв поглядів і напрямків
діяльності на протязі всього періоду правління. У здійсненні планів виявляв
наполегливість і був послідовним. Не все йому вдалося в повній мірі, але,
безумовно, він був значною політичною фігурою, реформатором. В цілому,
дії Фрідріха II призвели до того, що Пруссія, набула ваги і впливу в Європі,
якого раніше не мала. Фактично були закладені основи подальшої могутності
держави. Саме Фрідріх ІІ за чверть століття перетворив своє королівство в
потужну європейську державу, яка вела багато успішних військових
кампаній. Наполеон Бонапарт, який високо цінував його військове
мистецтво, віддаючи честь його пам'яті, говорив про те, що його не було б
зараз в Пруссії, якби король був живий.
Актуальність даної теми полягає в тому, що, вивчаючи життя цієї
яскравої особистості можна не тільки дізнатися про його життя і діяльність, а
й проаналізувати розвиток Прусської держави за його правління. На момент
смерті Фрідріха Великого чисельність прусських підданих зросла до 6
мільйонів, а Пруссія стала великою європейською державою. Не менш
важливим є і дослідження еволюції самої династії та її значення не тільки для
4
прусської країни, а й для світового масштабу. Багато праць було написано з
даної проблеми, проте думки дослідників і досі кардинально відрізняються:
одні вважають Фрідріха і справді Великим, а інші засуджують його політику
та життєві принципи.
Об’єктом дослідження є роль династії Гогенцолернів в історії Пруссії
XVIII ст.
Предметом дослідження є особистість короля Фрідріха ІІ її
становлення і прикметні риси, а також його діяльність і роль в історії Пруссії.
Хронологічні рамки. Робота охоплює період життя Фрідріха ІІ (1712 –
1786 рр.). Нижня межа це рік народження монарха, верхня – дата його смерті.
Географічні межі дослідження визначаються територією Пруссії, при
вивченні проблеми вивчаються території за межами країни.
Мета дослідження. Полягає в тому щоб на основі проаналізованого і
опрацьованого комплексу джерел та літератури, реконструювати історичний
портрет монарха, визначити його роль в розвитку Пруссії.
Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
- дослідити процес виховання та навчання майбутнього правителя;
- виявити особливості становлення особистості Фрідріха та її прикметні риси;
- охарактеризувати внутрішню політику та результати її проведення;
- проаналізувати відносини монарха з іншими іноземними державами;
- з’ясувати військове мистецтво Фрідріха ІІ й показати його як великого
полководця.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети при написані
роботи на кожному із етапів увага зверталася на такі принципи історичного
пізнання: історизму, системності, всебічності, об’єктивності.
Зокрема принцип історизму допоміг мені прослідкувати зовнішню та
внутрішню політику в розвитку і контексті часу. Принцип системності
5
дозволив реконструювати цілісну картину життя та правління монарха.
Важливу роль у процесі написання роботи відіграв також принцип
всебічності. Результатом його застосування стало висвітлення різноманітних
чинників які впливали на формування особистості правителя.
ответ:Разногласия между Северными и Южными штатами существовали ещё с того времени, когда будущие штаты США были лишь колониями Великобритании. Чтобы понять суть конфликта, который имел место между Севером и Югом 1861-1865 гг., надо вернуться к более раннему периоду. Основа для разделения США на два отдельных государства была заложена самой спецификой освоения американского континента колонистами.
Почему среди колоний США не было единства
Изначально США были объединением тринадцати колоний, в которых проживали люди различной этнической принадлежности. К 1770-м годам большая часть населения Южных штатов была кельтского происхождения: поселенцы вышли из западных районов Англии, Шотландии, Ирландии и Уэльса. [11]
Объяснение: