М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
elmalfoy73
elmalfoy73
16.02.2023 02:34 •  История

Восточные источники и русские летописи пишут, что к истории правления хана Батыя относится * Основание государства Могулистан

Разгром государства Абулхаира

Основание государства Золотая Орда

Покорение части Восточной Европы

Основание государства кочевых узбеков

Покорение Ногайской Орды

Покорение Западной Европы

Основание государства Ак Орда

👇
Ответ:
Kotova111111777
Kotova111111777
16.02.2023

Основание государства Золотая Орда

4,6(5 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
О
Наступним кроком Солона був поділ усього вільного населення Аттики за майновою ознакою на 4 групи.
Становище громадян Аттики відтепер стало визначатися не знатністю походження, а розміром їхнього прибутку. Від нього залежали їхні права й обов'язки.
Громадяни перших двох груп служили в кінноті, зевгіти становили важкоозброєну піхоту. Фети під час війни служили в легкій піхоті або веслували на кораблях.
Зазнало змін управління державою. Найвищим органом влади стали народні збори, у яких брало участь усе чоловіче населення Аттики віком старше ніж 20 років. На народних зборах розглядали найважливіші державні питання: ухвалювали закони, обирали посадових осіб. На державні посади могли обиратися лише представники перших трьох груп- Фети ж мали право лише голосувати на народних зборах. Для кращої роботи зборів було створено Ралу чотирьохсот (від кожного розряду по 100 представників). Вона мала готувати справи для обговорення на народних зборах.
За ареопагом залишалися досить широкі повноваження, зокрема розгляд тяжких злочинів. Голосування за смертними вироками відбувалося вночі, щоб зберегти таємницю. Кожний опускав в урну камінець. Білий - прощення, а чорний - смерть. Якщо камінців було порівну, то від міста Афіни додавався один білий камінець. Новим державним органом, запровадженим Солоном, стала рада суддів. Вона обиралася щороку і складалася з 6000 громадян, що досягли 30-літнього віку.
Розв'яжіть хронологічну задачу. Скільки років тому Сопон заклав основи афінськоі демократії? Яке це було століття, яка його половина ?
Поміркуйте, що мав на увазі Плутарх, коментуючи наслідки реформ Солона: «Заможним завдав він чимало шкоди, бо скасував усі борги, але ще більше обурювалися бідні, бо Сопон не поділив землю, як вони цього воліли».
3. Чим уславили свої імена Пісістрат та Клісфен?
Хоч якими помітними були зміни, започатковані реформами Солона, вони не похитнули могутності знаті. Незабаром Пісістрат проголосив себе захисником демократії та прав бідних громадян і встановив в Афінах тиранію. Пісістрат роздавав землі біднякам, але запровадив для всіх податок, який становив десяту частину врожаю, чим збагатив державну скарбницю. Щоб праця селян Аттики давала більше прибутків, їм було наказано замість пшениці розводити виноградники й маслини. Було вжито заходів для розвитку торгівлі з багатими причорноморськими колоніями.
Розширювали й вирівнювали вузькі криві вулиці міста. Було споруджено водогін, який забезпечив Афіни водою, а стічні труби до позбутися нечистот. За з різних міст архітектори, скульптори й живописці споруджували й прикрашали храми. Було збудовано храм Афіни на Акрополі. За велінням Пісістрата було записано поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея».
У 510 р. до н. є. тиранію в Афінах було повалено. Відбулися народні збори, які надали право провести нову реформу Клісфену. Цю реформу було проведено в 507 р. до н. є. Країну поділили на 10 областей, кожна - з трьох частин (рівнинної, узбережної та гірської).
Замість Ради чотирьохсот було впроваджено Ралу п'ятисот, яка складалася з представників кожної області. Було створено нові урядові органи -колегії: одна з них відала податками, а друга -збройними силами (колегія стратегів). До них на один рік обирали по 10 громадян.
Для боротьби з тиранією та задля збереження демократії Клїсфен запровадив остракізм - голосування на народних зборах черепками з видряпаним іменем людини, яку громадяни вважали небезпечною для держави.
За правління Клісфена було завершено побудову Афінської держави на демократичних засадах. Чому Пісістраіа називають тираном? Чи був Пісістрат жорстоким тираном? Що він зробив для Афін? Чому з ім'ям Клісфена пов'язують завершення армування Афінської держави?
Роздивіться карту на с 123. Де розташовані грецькі області Лаконіка та Мессенія?
4. Як виникла Спарта? Хто і як здійснював у ній державне управління?
У 9 ст. до н. є. на півострові Пелопоннес в області Лаконіка дорійці заснували кілька поселень. Згодом вони остаточно підкорили місцеві ахейські племена. У 7 ст. до н. є. дорійці приєднали до своїх володінь сусідню область Мессенію. Під час двох Мессенських війн і склалося державне утворення, що дістало назву Лакедемон (Спарта).
Підкорене населення за чисельністю в 5-6 разів було більшим за спартанську громаду, тому основним завданням дорінців-спартіатів було збереження панування. Давньогрецькі історики та письменники віддають славу творця спартанських законів легендарному  мудрецю танських законів легендарному мудрецю Лікургові. За законами Лікурга спартанський полії: очолювала рада старійшин Із 28 осіб віком понад 60 років. До складу ради належали також двоє царів віком понад ЗО років, які командували армією. Царська влада в Спарті була спадковою, а старійшин вибирали на народних зборах із числа знаті. Рішення старійшин затверджували на народних зборах. Народ міг лише схвалювати або відхиляти пропозиції старійшин і царів. У випадку, якщо народ прийме неправильне рішення, рада старійшин і царі могли відхилити його та розпустити народні збори. 
4,5(78 оценок)
Ответ:
Sili12
Sili12
16.02.2023

ответ:В августе 1904 г. министром внутренних дел был назначен князь П. Д. Святополк-Мирский. Он объявил о начале эры "доверия обществу". В первую очередь это сказалось на цензурной политике, которая была смягчена. В периодических изданиях порой выходили недопустимые прежде статьи, фактически обвинявшие правительство в поражениях в Русско-японской войне. П. Д. Святополк-Мирский не реагировал на них, а готовил проект политической реформы. Земские деятели, одушевленные таким поворотом событий, готовились к своему первому Всероссийскому съезду, который разрешил новый министр.

Император в этом вопросе не согласился с П. Д. Святополк-Мирским и предстоявший съезд не одобрил. И все же его нельзя было запретить: министр не мог взять обратно данное слово. "Союз освобождения" готовился к столь долгожданному совещанию земцев, он организовал во многих городах банкетную кампанию: это были банкеты, проводившиеся в честь 40-летия судебной реформы 1864 г. Нередко они представляли собой многолюдные собрания, на которые приходили более 800 человек. Во время застолий произносились речи. Ораторы намекали собравшимся на необходимость конституции в России, впоследствии их выступления (тосты) публиковались в газетах. До начала 1905 г банкетов в 34 городах. В них участвовало около 50 тыс. человек, фактически поддержавших требование конституционалистов. Подобные настроения взяли верх и на земском съезде 6–9 ноября 1904 г. Его делегаты собрались в Петербурге в доме сына министра юстиции В. Д. Набокова. Всего съехалось 105 делегатов из 33 губерний, большинство из них высказалось за установление конституционного порядка.

П. Д. Святополк-Мирский отнюдь не был конституционалистом. Он предлагал вернуться к проекту М. Т. Лорис-Меликова и только реформировать Государственный совет, пригласив к законосовещательной деятельности представителей земств и городов. Многие высокопоставленные чиновники поддержали П. Д. Святонолк-Мирского. В декабре 1904 г. эту инициативу одобрил и Государственный совет. Вопреки этому, Николай II внял совету своего дяди великого князя Сергея Александровича и С. Ю. Витте и отверг саму идею привлечь земцев к законотворчеству. Соответствующий пункт был вычеркнут из уже подготовленного проекта. Таким образом, в Указе 12 декабря 1904 г. вводились важные новшества, политическая же система оставалась нетронутой.

Решение императора было встречено разочарованием даже в ближайшем его окружении. Брожение распространялось, охватывая широкие слои населения. За банкетами земцев, адвокатов, журналистов последовали собрания рабочих, некоторые из них возглавлял священник Г. А. Гапон.

Объяснение:

4,4(34 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ