Події революції стали наслідком загальнодержавної кризи, яка загострилась на початку 20 ст., у зв'язку з економічною кризою 1900—1903 у Російській імперії та поразкою в Російсько-японській війні 1904—1905. Безпосереднім каталізатором революційних протестів стали події Кривавої неділі (1905).
Чорносотенці — збірна назва для низки російських монархічних й ультранаціоналістичних організацій, що виникли після революції 1905 року в Російській імперії. Назву взяли від низового нижньогородського ополчення Смутного часу, під проводом Кузьми Мініна. Виступали за збереження самодержавства на основі уваровської формули «Православ'я, самодержав'я, народність». Період особливої активності чорносотенців припав на 1905–1914 роки.
Объяснение:
Севастопольське повстання 1905 року — збройний виступ матросів Чорноморського флоту і солдатів Севастопольського гарнізону, робітників порту і морського заводу, що відбувся під час першої російської революції у період з 11 (24) листопада по 16 (29) листопада 1905 року.
Великое посольство было создано Петром Великим, и состояло из трех главных послов, 55 волонтеров и дворян, а также самого царя, который отправился лично договариваться с правителями других стран. Главных целей было несколько, и одна из них – составление коалиции против Швеции, чтобы России было легче победить в Северной войне. Вторая цель – составить коалицию против Османской Империи.
Объяснение:
Были и другие, не менее важные цели. Посольство должно было организовать закупку оружия и сырья в Европе, причем требовалось найти оружие премиального качества, чтобы оно не уступало лучшим образцам европейского. Также нужно было нанять солдат и специалистов, которые были нужны в России.
Рассчитывалось, используя западных государств захватить побережье Черного моря.
И, наконец, царь желал лично путешествовать по Европе, чтобы ознакомиться с обычаями, культурой и людьми этих стран. Именно потому путешествие посольства и было таким длинным – Петр хотел побывать в каждой стране. Он побывал в Англии, Италии, Венгрии, Голландии и Австрии.
Главным событием этого путешествия был союз Петра и короля Речи Посполитой. Они согласились вместе воевать против Швеции. Союз выиграть Северную войну.
По окончании путешествия Петр вернулся в Москву.