За сотни лет существования римской державы, она заложила множество городов на территории Европы. Здесь я перечислю лишь некоторые из них и начнем со столиц.
На первом месте естественно город Рим, основанный в 753 г. до н.э. Наверное, это первый в мире город-«миллионик» (население в настоящее время 2,9 млн.)
К основанию столицы Франции – Парижа имеет отношение Юлий Цезарь. Во время Галльской войны в 52 г. до н.э. его войска обнулили поселение Лютеция вместе с его жителями, которое и послужило фундаментом Парижа. (население в настоящее время 2,2 млн.)
В 15 г. н.э. на берегу Любляницы римлянами был построен городок Эмон, в дальнейшем он станет Любляной – столицей Словении (население в настоящее время 266 тыс.)
На берегах Темзы в 43 г. н.э. римляне выстроили торговое поселение Лондиниум, который станет столицей Англии - Лондон (население в настоящее время 8,9 млн.)
Столица Словакии – Братислава заложена в 85 г. н.э. как часть Дунайского лимеса (оборонительной системы) (население в настоящее время 430 тыс.)
В 89 г. н.э. на берегах Дуная появился военный лагерь 15 легиона «Виндобон» (Vindobona) , это будущая столица Австрии – Вена (население в настоящее время 1,9 млн.)
В 103 году на месте кельтского поселения встал лагерем римский легион, из него выросла столица Венгрии – Будапешт (население в настоящее время 1,7 млн.)
Отдельно выделю германский город Бонн который был с 1949 г. до 1990 г. столицей Западной Германии (население в настоящее время 327 тыс.). В 11 году до н.э. на месте города был военный лагерь римлян.
Стоит упомянуть римское поселение Андаутония расположенное в нескольких километрах от Загреба. Оно было основано в 1 веке нашей эры, но повлияло ли оно на появление Загреба (само название «Загреб» возникает в 11 веке) или нет неизвестно. Теперь перечислю крупные города в разных странах Европы. Для больших стран это города свыше 100 тыс. жителей, для малых города более 50 тыс. (в скобках дана численность населения в наши дни). Италия: Флоренция основана в 59 г. до н.э. (380 тыс.), Турин основан в 28 г. до н.э. (870 тыс.), Венеция основана в 421 г. (260 тыс.) Испания: Валенсия основана в 138 г. до н.э. (800 тыс.), Пальма-де-Майорка основана в 123 г. до н.э. (400 тыс.), Севилья основана в 49 г. до н.э. (688 тыс.), Леон основан в 29 г. до н.э. (130 тыс.), Сарагоса основана в 14 г. до н.э. (667 тыс.), Барселона была построена на месте карфагенского поселения в 1 в. до н.э. (1,6 млн.). Португалия: Повуа-ди-Варзин основан в 136 г. до н.э. (63 тыс.), Брага основана в 20 г. н.э. (199 тыс.), Коимбра основана в 1 веке нашей эры (100 тыс.) Франция: Лион основан в 43 г. до н.э. (513 тыс.)
Объяснение:
прости что так много
1722-1727 рр. - діяльність Першої Малоросійської колегії.
1723 р. - подання Петрові І Коломацьких чолобитних. Ув'язнення наказного гетьмана Павла Полуботка у Петропавловській фортеці.
1727-1734 рр. - гетьманування Данила Апостола.
1734-1750 рр. - діяльність Правління гетьманського уряду.
Який новий порядок обрання полкової старшини передбачав царський указ? Про що це свідчило?
З грамоти царя Петра І до гетьмана І. Скоропадського (1715): «Відомо стало Нам, що в Малій Росії підлеглі тобі полковники на різні полкові уряди сотників обирають і затверджують на свій розсуд, не сповіщаючи тебе, підданого Нашого... Отож Ми, клопочучись про наших підданих з малоросійського народу, наказуємо надалі козацьким полковникам полкову старшину й сотників самим не обирати й не затверджувати. Коли ж у якомусь полку вільним буде місце полкової старшини чи сотника, полковнику належить збирати раду й радитися з полковою старшиною та сотниками; і на тій раді зі згоди всіх вибрати на той уряд людей двох-трьох заслужених і вірних(...), писати про те тобі та їх самих до тебе надсилати. Тобі ж, підданому Нашому, з тих призначених осіб належить вибрати, хто найбільш гідний тогоуряду; хто завжди зберігав до Нас, Великого Государя, непорочну вірність, того одного своїм універсалом од себе на той уряд призначати й на вірність Нашій Царській Величності приводити за звичаєм перед стольником Федором Протасьєвим, що живе при тобі... А якщо з тих, хто призначений на полкову старшину чи в сотники полковниками до цього Нашого указу, хтось схильний до зради, то таких належить замінити, а на їх місце обрати й призначити інших, вірних і гідних того уряду людей , оголошеним вище».
1. До яких заходів щодо Гетьманщини вдався царський уряд за гетьманування Івана Скоропадського?
Гетьманування I. Скоропадського за традицією мало розпочатися з підписання статей. Але Петро I відмовився зробити це, пояснивши таке рішення воєнними обставинами. Після Полтавської битви, 17 липня, І. Скоропадський, перебуваючи з козацьким військом у таборі під Решетилівкою, звернувся до царя з 14 пунктами статей. У них він просив підтвердити права й вольності Гетьманщини та вирішити чимало важливих державних справ.
У відповідь Петро І 1709 р. надіслав іменний указ, котрий аж ніяк не нагадував міждержавні договірні статті. У ньому права і вольності підтверджувалися в такому вигляді, який відповідав інтересам Росії. Згодом було обіцяно надати й статті. Щодо інших питань, то цар відповів, що під час походів під командування російських генералів мають переходити не лише прості козаки, а й гетьман. Воєводи сидітимуть в українських містах, у місцеві справи вони не втручатимуться, крім таких «державних», як «зрада» (під «зрадою» розумілися будь-які дії, що суперечили бажанням царя).
Объяснение:
если что я так себе понял вопрос но надеюсь (
ответ: отмена крепостного права, упразднение сословных привилегий
Объяснение:
В Австрии революция должна была покончить с реакционным режимом монархии Габсбургов и освободить народы от национального угнетения. В ходе революции было отменено крепостное право, крестьяне получили землю в свободное владение, упразднены сословные привилегии.