Більшість населення середньовічної Європи складали селяни. Як співвідносилися між собою церковна, лицарська культура і культура народної маси? Водночас руками останніх створюються і прикрашаються феодальні замки, храми і монастирі. Ще з варварських часів зберігаються і розвиваються народні усні епічні твори — «Пісня про Нібелунгів», «Пісня про Роланда» — але записують і обробляють їх вже освічені люди. Серед селян, особливо зі встановленням кріпосного гноблення, постійно ж аккультуру феодалів буквально пронизує презирство до гнобителів — землевласників, й одночасно поважається фігура лицаря — захисника християнства. У народному середовищі відбувається формування національних мов, пізніше вони витісняють латину з професійної літератури. Середньовіччя є багатим на подібні контрасти.
Объяснение:
В начале XVIII века начинается «купеческий период» в жизни Ивантеевки. В 1702 г. владельцем деревни стал купец Афанасий Кузнецов. Он взял в откуп мукомольную мельницу со всеми прилегающими землями. Затем около 40 лет Вантеево и Копнино принадлежали купцам Евреиновым. В 1733-38 гг. они построили первое промышленное предприятие – парусную фабрику, в 1745 г. – картно-обойную фабрику. С 1775 по 1791 гг. села и фабрики принадлежали дворянину Александру Филипповичу Угримову.
В 1791 г. коллежской асессор, крупный заводчик Иван Родионович Баташёв приобретает селения Вантеево и Копнино с тремя фабриками. Управление фабриками и подмосковным имением он передает жене Елизавете Осиповне. Полотняная фабрика выпускала льняные ткани, на бумажной фабрике производилась писчая бумага, на картной и обойной фабрике выпускалась картная бумага высокого качества для изготовления игральных карт и обои, имевшие большой спрос. Работали на фабриках местные крестьяне и приписные рабочие, привезенные из разных мест. Баташёвы покупали для работы на фабриках крестьян в разных губерниях и селили их в Вантеево и Копнино, поэтому численность населения в эти годы значительно возросла.
На средства помещицы Баташёвой с 1805 по 1808 гг. в Ивантеевке была построена каменная церковь по проекту А.И. Бакарева – ученика М.Ф. Казакова. Церковь построена в псевдоготическом стиле. (В 2008 г. храм Смоленской иконы Божией Матери отметил своё 200-летие.)