М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
SofaCat1231
SofaCat1231
10.05.2020 15:07 •  История

Завдання 3. В життєписі Олександра Кониського відшукайте факти, які б підтверджували одну або декілька цитат дослідників (за вашим вибором). Активна життєва позиція Олександр Кониський (1836—1900)

Ім’я (повне). Олександр Якович Кониський.

Народження. 18 серпня 1836 р. на хуторі Переходівка Чернігівської губернії (нині Ніжинського району Чернігівської області).

Походження. Батько був зубожілим поміщиком із Чернігівщини.

Освіта. Ніжинське дворянське училище. Чернігівська гімназія. Склав екстерном іспит на кандидата права в Ніжинському ліцеї.

Початкові умови формування особистості. Під впливом «Кобзаря» Т. Шевченка став писати українською мовою, за що й був виключений з гімназії.

Особистість і українське національне відродження. Працював у судах. Як адвокат надавав консультації й захищав знедолених. Був членом полтавської, а згодом київської Громади, організовував діяльність недільних шкіл. Написав читанку для українських шкіл. У 1863 р. був засланий до Вологди. Після повернення із заслання працював у редакції газети «Київський телеграф». Налагодив зв’язки з українськими діячами у Галичині. Брав участь у створені Літературного, а згодом і Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Разом з В. Антоновичем ініціював створення в 1897 р. Загальноукраїнської безпартійної організації (ЗУБО), що мала на меті об’єднати національно свідомих українців усієї Російської імперії. Підтримав ідею заснування у Києві видавництва «Вік». Став автором національно-духовного гімну «Молитва за Україну» («Боже, Великий, Єдиний!...»).

Цитати дослідників
№ 1 Учасник подій звертається до своїх ідейних опонентів. Володимир Антонович (ідеолог хлопоманівського руху):

«Якщо ви хочете бути послідовними демократами і служити народу, то мусите визнати, що більшість народу на Правобережній Україні становлять українці. Отже, поляки-шляхтичі мають перед судом совісті два виходи: або полюбити народ, серед якого вони живуть, ...повернутися до його національності і невтомною працею і любов’ю спокутувати те зло, що було завдано українському народові їхнім класом, або залишитися у ролі визискувачів чужої праці і ворогів національного розвитку свого народу».

№ 2 Дослідник про приклад діяльності хлопоманів. Олександр Донік (український історик):

«Так, шляхтич Т. Рильський, котрий майже 40 років прожив у с. Романівка (сучасна Житомирщина), відкрив зразкову народну школу, в якій сам учителював. У власному господарстві він використовував агрономічні досягнення та технічні новинки, надавав односельцям до в розв’язанні їхніх повсякденних проблем.»

№ 3 Дослідник про національні ідеї поляків, росіян та українців. Ігор Гирич (український історик):

«Українці стикнулися з впливами сусідніх національних ідей, але знайшли свій вихід на виклики часу, протиставивши польському елітаризму й аристократизму та російському централізму й авторитаризмові свою демократичну ідею рівноправності та громадського устрою. Проте за всіх позитивів громадівська теорія мала й свою суттєву ваду, бо погоджувалася з ідеєю бездержавності українського народу і можливості існування нації без власної держави».

№ 4 Дослідник подій про діяльність громадівців. Олександр Донік (український історик):

«Видання «Основи» стало потужним каталізатором розширення українофільських лав, до яких потяглась інтелігенція... Як правило, Громади об’єднували по кілька десятків науковців, викладачів, студентів, діячів культури з метою реалізації української національної ідеї».

№ 5 Дослідник про громадівський рух. Андрій Чуткий (український історик):

«...Вирізняють два етапи діяльності громад: 1859—1864 рр. та 1870—1890 рр. ...Громадівці ...(окрім іншого) видавали недорогу літературу для населення, створювали власні рукописні періодичні видання, проводили агітацію серед населення в контексті піднесення його національної свідомості на прикладах вітчизняної історії».

№ 6 Дослідник про здобутки українців на перетині інтересів польських та російських. Ігор Гирич (український історик):

«...Програвши повстання 1830 р., поляки втратили й свої ідеологічно-інтелектуальні переваги в краї. Було закрито Кременецький ліцей і Віленський університет, натомість росіяни у Києві відкрили в 1834 р. університет Св. Володимира, який мав освітньо й науково утверджувати споконвічну належність «Юго-Западного края» до Росії і російського народу. Проте наміри ці втілилися в життя не цілком. Адже саме університет Св. Володимира став одним з неофіційних центрів українознавчих досліджень...»

👇
Открыть все ответы
Ответ:
Santastiff666
Santastiff666
10.05.2020
Русская православная церковь (РПЦ) играла важную роль в политической сфере как Руси, так и России, однако на это можно смотреть с разных сторон. С одной стороны, она укрепляла власть царя, монарха (венчание на царство), оправдывала неравенство между людьми (ещё со времен Руси), царь, несмотря на тяжелое положение крестьян, считался для них батюшкой, искренне заботящимся о своём государстве и народе. С другой стороны, церковь была отделена от власти над государством, хотя известны случаи, когда они были едины (например, основатель династии Романовых - Михаил и его отец, который стал священником и стал зваться Филарет (был возведен в высший церковный сан), правили вместе).Также РПЦ играла большую роль в экономической сфере. В её владениях, особенно во времена Руси, было множество земель и угодий, на которых работали крестьяне. Наиболее важную роль РПЦ играла в духовной сфере. Как известно, грамотой сначала владели лишь монахи из церквей и монастырей, в то время как обычные люди её не знали, не умели ни читать, ни писать. Тогда при церквях создавались школы, в которые отдавали детей люди разных сословий, чтобы те получали там знания. Также РПЦ выполняла воспитательно - нравственную функцию (что было во все времена), ведь в заповедях и священных книгах описывается должное и правильное поведение человека: "не убий", "не кради" и т. д.
4,7(11 оценок)
Ответ:
AkaneSan
AkaneSan
10.05.2020
Многие люди интересуются таким вопросом: «Почему именно Земля, а не как-то иначе?». Самый распространенный, можно даже сказать, самый популярный вопрос, тревожащий пытливые умы жителей нашей планеты - почему Землю назвали Землей? Адекватные ответы могут дать современные гуманитарные науки.Еще с незапамятных времен свои имена получили все планеты звездной системы. К примеру, в переводе с латыни Венера означает "желание, красота, любовь" и т. д. Венера – древнеримская богиня любви, хорошо известна нам и в греческой мифологии под именем Афродита и "утренняя звезда".Объяснить тягу человечества к наименованию небесных объектов можно большим потоком информации о небесных телах, общих характеристиках и свойствах. Соответствующую систематизацию в определенный период времени потребовал вековой опыт наблюдения за небесной сферой. Именно это по получению права на наименование небесных объектов учеными. 
Из этого следует,что вервые произнесли слово "Земля" греки еще в незапямтные времена.
☺☻♥
4,4(18 оценок)
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ