"Геть від Москви! Дайош Європу!" - це творче гасло письменника Миколи Хвильового дуже швидко набрало політичного забарвлення ще на початку ХХ століття. Адже Україна в силу певних історичних та геополітичних умов багато століть мусила постійно робити вибір між Європою та Росією, мусить його зробити і сьогодні. Нинішній зовнішньополітичний курс країни офіційно визначений та закріплений на законодавчому рівні. На даному етапі України обирає євроінтеграцію, але тут є певні "але". Україна все ще "пов’язана шлюбними узами" газових контрактів з Росією, а північний партнер не поспішає з розлученням.
Славяне-язычники поклонялись стихиям, верили в родство людей с различными животными, приносили жертвы божествам, населяющим все вокруг. Каждое славянское племя молилось своим богам. Единых для всего славянского мира представлений о богах никогда не существовало: поскольку славянские племена в дохристианское время не имели единого государства, они не были едины в верованиях.
Главным был Род - бог неба, грозы, плодородия. О нем говорили, что он едет на облаке, мечет на землю дождь, и от этого рождаются дети. Род - повелитель земли и всего живого, он - языческий бог-творец. Имя Рода восходит к иранскому корню со значением божества и света, а в славянских языках корень “род” означает родство и рождение, воду (родник) , прибыль ( урожай) , такое понятие как народ и родина, кроме того, красный цвет- (рдяной) и молнию, особенно шаровую, называемую “родия”. Такое разнообразие однокоренных слов, несомненно, доказывает величие языческого бога. Женскими божествами плодородия, благополучия, весеннего расцвета жизни были Лада и Леля. Они подобны безымянным Рожаницам - спутницам Рода; сопоставление с мифологией других народов позволяет утверждать, что богини были матерью и дочерью.
"Геть від Москви! Дайош Європу!" - це творче гасло письменника Миколи Хвильового дуже швидко набрало політичного забарвлення ще на початку ХХ століття. Адже Україна в силу певних історичних та геополітичних умов багато століть мусила постійно робити вибір між Європою та Росією, мусить його зробити і сьогодні. Нинішній зовнішньополітичний курс країни офіційно визначений та закріплений на законодавчому рівні. На даному етапі України обирає євроінтеграцію, але тут є певні "але". Україна все ще "пов’язана шлюбними узами" газових контрактів з Росією, а північний партнер не поспішає з розлученням.