Перш за все, це епоха, що розмістилася посередині двох тисячоліть.
Середніми віками називають епоху, яка настала після античності.
Іноді Середньовіччя називають темними віками, ніби протиставляючи просвітленої античності і епохи Просвітництва, які йшли до і після Середніх віків.
Але чомусь саме після цієї відносно короткої епохи, яка тривала одне тисячоліття і була сповненна воєн і епідемій, в Європі стала панувати демократія, технічний прогрес і виникло таке поняття, як права людини.
Середні століття характеризувалися як час утвердження християнства. Саме з до релігії відбулося багато змін у свідомості людей, що відобразилося і в змінах суспільства в цілому.
Помилкові факти про Середньовіччя з’явилися завдяки Голлівуду, де багато режисерів змішують різні періоди і видають все за Середньовіччя. Звичайно ж, за цей період представляється нам романтичним і в той же час небезпечним.
Справжньою проблемою Середньовіччя була чума, епідемії якої викошували цілі міста. Тоді і з’явилися широко відомі зараз чумні доктори, легко пізнавані по своїй масці з дзьобом.
Відповідь:
Квебекська проблема має не тільки національно-релігійний, а й, насамперед, соціально-економічний характер. Підтвердженням цьому є більш високий життєвий рівень англо-канадського населення, значне переважання англо-канадців над франко-канадцями стосовно обіймання престижних та високооплачуваних посад
Щоб зупинити наростання сепаратизму у Квебеку, канадські уряди в 60—70-х роках здійснили низку заходів, спрямованих на поліпшення ситуації. Зокрема, 1968 р. федеральна влада здійснила значні капіталовкладення в економіку Квебеку. У 70-х роках з федеральної скарбниці Квебек отримував на ті чи інші потреби близько 1 млрд. дол. на рік. Тоді ж у провінції була створена мережа професійно-технічних закладів і зроблена спроба вирішити мовну проблему (згадаємо, що англо-канадці і франко-канадці не є корінними жителями Канади, ті й інші емігрували свого часу з Європи). Прийнятий 7 вересня 1969 р. "Закон про офіційні мови" проголошував, що "англійська та французька мови є офіційними мовами Канади і в плані користування ними мають рівні статус і права ". Однак, відповідно до урядового пояснення, виявилося, що термін "офіційний" має значення лише в розумінні визнання французької мови "як засобу комунікації, а не як вираження якогось національного чи культурного начала ". Закон передбачав виконання державної служби мовою, якій віддають перевагу самі громадяни. Він був частковою поступкою франко-канадцям, певною мірою підвищував статус французької мови, маючи на меті зміцнення канадської федерації. Проте покінчити з кве-бекським сепаратизмом федеральній владі не вдалося. Створена у 1968 р. сепаратистами Квебекська партія відкрито взяла курс на відокремлення Квебеку від Канади. Вона здобула чимало прихильників і в 70—80-х роках постійно формувала уряд франкомовної провінції.
Пояснення: