1) 1.Відбувається переоцінка цінностей від прагнення економічного зростання до пріоритету сталого розвитку, екологічної безпеки.
гаються істотна змінаролі різних соціальних верств у сус-пільстві. Великі власники дедалі більшою мірою зміцнюють зв’язкиз верхівкою бюрократичного апарату.
3. Під впливом тотальної віртуалізації змінюються й пізнавальні запити людини.
4.появляється VR-залежність , що занурює людину у віртуальну реальність і вона тільки на деякий час повертається в реальне життя.
5. Планета Земля поступово перетворюється на єдиний інформаційний простір
6. Автоматизація і роботизація виробництва досягли такого рів-ня, що основним завданням працівника поступово стає регулювання і контроль над виробничим процесом. Це створює небачений простір для розвитку особистості людини.
2) На мою думку , книга американського філософа Френсіса Фукуями стверджує, що поширення в світі ліберальної демократії західного зразка свідчить про кінцеву точку соціокультурної еволюції людства та формуванню остаточної форми урядів. У поданні Фукуями кінець історії, однак, не означає кінець подієвої історії, але означає кінець століття ідеологічних протистоянь, глобальних революцій і воєн, а разом з ними — кінець мистецтва та філософії.
3) Ні, адже на сьогоднішній день існує реальна небезпека вимирання людства, яка потребує співпраці та взаєморозуміння як влади так і населення. Жорсткі умови, які встановленні нашою владою виправданні та носять тимчасовий характер( до завершення карантину).
4) Ні, адже за кожний незаконний вчинок , людина відповідає перед законом і у разі потреби буде позбавлена волі на різний проміжок часу , в залежності від скоїного . Також є різні заклади як інтернати , будинки для пристарілих , для біженців , які можна вважати за місця несвободи .
Якщо розглядати це питання з іншого боку , то людство на сьогоднішний день більш знає свої права і обов’язки , а тому вміє захистити їх. Проте в деяких країнах існує класова, гендерна нерівність , де жінки або чоловіки попадають у «пастку свободи»
Объяснение:
Крепостничество тормозило развитие экономики России во второй половине 18 в.
-В 1722 г. владельцы мануфактур получили право не возвращать помещикам беглых крестьян, овладевших мастерством.
- географическое распределение земледельческого труда только в центральных районах
-крепостное право задержало рост русского города, успехи городских ремесел и промышленности
-Подушная подать в XVIII в. возвышалась чрезвычайно медленно; установленная при Екатерине I в размере 70 коп., она только в 1794 г. возвышена была до рубля.
- Действие модели запаздывающего развития экономики России по сравнению с мировой цивилизацией.
Крепостничество обеспечивало экономическое развитие России в этот период . крепостной труд являлся основой российской экономики, следовательно
и являлся фактором экономического развития России.