Я вхожу в страну восходящего солнца, мой корабль остановился у города Киото. Люди в длинных платьях с длинными рукавами проходят мимо меня. Красивые многоярусные храмы возвышаются на улице. Я видел чайную церемонию людей этой страны, и кажется, это Япония. Они едят за маленькими столиками, сидя на коленях. Национальное блюдо этого народа поражает - они обертывают рыбу или другую рисовую пищу в темные водоросли, макают это в какой-то соус и с удовольствием поглощают. Хоть это и выглядит странно, но мне понравилось. Только я не понял зачем они едут палочками.
Улицы полны красивых зданий. Некоторые из зданий нетронуты и целы. Уличные торговцы смотрят людям прямо в глаза, чтобы продавать свою продукцию, и зовут их к своим киоскам. Вы можете найти любой продукт на улицах, где есть рынки. Мне нравится одежда людей. Длинные рукава, платье. Здесь вы можете найти и выпить один из самых красивых чаев в мире. Невозможно ходить с короткими рукавами, потому что это слишком жарко. Сначала одежда с длинными рукавами хоть и кажется смешной, но имеет смысл. Потому что самый разумный уберечь от солнца свое тело - длинные рукава и длинные платья. Здесь много исторических мест и меня это привлекло.
А еще здесь много вулканов, кругом моря и океаны. Я в восторге от этого, так как в Европе этого нет.
Объяснение:
УДАЧИ
Друга половина XVIІ - перша половина XVIII ст. — період найвищого розвитку української культури. Гетьманську державу (1648-1764 рр.) очолюють високоосвічені, європейського рівня політичні й громадські діячі: П. Сагайдачний, Б. Хмельницький, І. Виговський, І. Мазепа. Вони докладають великих зусиль і коштів для розбудови культури, освіти, шкільництва.
Шкільна освіта в XVIІ - першій половині XVIII ст. охоплює всі верстви й соціальні групи населення, зокрема жінок. В цей час засновано школи при Ніжинському, Лубенському, Чернігівському, Полтавському, Переяславському, Прилуцькому і Миргородському полках. На 1099 поселень їх було 866, у новостворених Чернігівському, Городненському та Сосницькому повітах працювали 134 школи, тобто одна школа на 746 учнів.
Наприкінці XVII - у першій половині XVIII ст. в Україні істотно збільшується кількість шкіл при братствах. Після Берестейської унії на зразок Львівської братської було засновано Стрятинську, Луцьку, Кам'янську, Пинську та інші школи, в яких головна увага приділялася вивченню грецької мови, тому ці фшколи називали "грецькими". Гетьман Сагайдачний заповів спеціальні кошти на утримання вчителів грецької мови у Львівській та Київській школах. Освітній рух охопив майже все населення України. Як зазначив Павло Алепський 1654 р., навіть багато жінок в Україні були письменними.
У Києві 1615 р. відбулася знаменна подія для культурно-освітнього життя. Галшка Гулечівна, "палаючи побожною ревністю до віри грецької", подарувала Київському братству земельну ділянку на Подолі під забудову монастиря та школи для дітей шляхетських і міських. Навчальний процес у школі відбувався за 4 напрямами: студенти вивчали граматику, риторику, філософію, мови грецьку, латинську, слов'янську, польську та українську (руську). Зразком були програми провідних європейських університетів. З-поміж перших ректорів — Іов Борецький. Мелетій Смотрицькнй, Касіян Сакович.