Народо́вці— суспільно-політична течія серед молодої західноукраїнської інтелігенції ліберального напрямку, західноукраїнських українофілів, що виникла в 1860-х в Королівстві Галичини та Володимирії, Герцогстві Буковина та Закарпатті. Ідеологічно народовці були опонентами галицьких русофілів.
Проводила культурно-освітницьку роботу, організувала Товариство імені Шевченка у Львові (1873), українські інституції «Просвіта», «Руська Бесіда» та ін.
1899 року народовці з частиною радикалів організували Українську національно-демократичну партію, яка відіграла основну роль в уряді ЗУНР. З 1919 року ця партія стала називатися «Українська трудова партія». 1925 року ввійшла до Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО).
Москвофільство — русофільська течія серед українського населення Галичини, Буковини та Закарпаття у 1850—1930-х роках. ... Ідеологічно західноукраїнські москвофіли були опонентами народовців.
Необычный характер Александра I особенно интересен потому, что он один из самых важных персонажей в истории XIX века. Вся его политика была достаточно четкой и продуманной. Аристократ и либерал, одновременно загадочный и известный, он казался своим современникам тайной, которую каждый разгадывает по своему представлению. Наполеон считал его «изобретательным византийцем», северным Тальма, актёром, который играть любую заметную роль. Известно даже, что Александра I при дворе называли «Загадочный Сфинкс». Высокий, стройный, красивый молодой человек с белокурыми волосами и голубыми глазами. Свободно владел тремя европейскими языками. Имел прекрасное воспитание и блестящее образование.