Александр Македонский - царь Македонии из династии Аргеадов
Прихід «совітів» на західноукраїнські землі у вересні 1939 р. українці Галичини та Волині, що становили більшість населення регіону, загалом сприйняли схвально. Люди симпатизували Червоній армії, частини і з’єднання якої значною мірою складалися з етнічних українців, і яка прийшла під гаслами на кшталт «визволення братів з-під гніту польських панів та капіталістів», «возз’єднання українських земель в єдиній українській радянській державі». Однак, як зазначає дослідник В. Гриневич, ейфорію радше спричиняло визволення з-під влади непопулярного варшавського режиму, аніж прорадянські чи прокомуністичні вподобання та настрої. Водночас національні меншини міжвоєнної Польщі мріяли про радикальні позитивні зміни свого статусу та покращення матеріальних умов життя [1].
Александр Македонский - царь Македонии из династии Аргеадов (с 336 года до н. э.), выдающийся полководец, создатель мировой державы, распавшейся после его смерти. Взойдя на престол в возрасте 20 лет после гибели отца, Филиппа II, он подавил восстание фракийцев и заново подчинил Грецию, где были разрушены мятежные Фивы. В 334 году до н. э. Александр переправился в Малую Азию, начав таким образом войну с Персидской державой. При Гранике он разгромил сатрапов, а при Иссе (333 год до н. э.) — самого царя Дария III, после чего подчинил Сирию, Палестину и Египет. В 331 году до н. э. при Гавгамелах в Месопотамии Александр одержал решающую победу. Дарий позже был убит; Александр, заняв внутренние районы Персии, принял титул «царь Азии», окружил себя представителями восточной знати и начал думать о завоевании мира. За три года (329—326 годы до н. э.) он завоевал Среднюю Азию. Вторгнувшись в Индию, царь и там начал одерживать победы, но его армия, утомлённая долгим походом, взбунтовалась, так что Александру пришлось повернуть назад. В 324 году до н. э. он прибыл в Вавилон, ставший его столицей. Уже в следующем году, во время подготовки к походу в Аравию, Александр умер в возрасте 32 лет.