ответ:В 2 в до н. э сарматы достигли северного причерноморья племена населяашие территорию Западного КазахстанаВ 2 в до н. э сарматы достигли северного причерноморья племена населяашие территорию Западного КазахстанаВ 2 в до н. э сарматы достигли северного причерноморья племена населяашие территорию Западного Казахстана
Объяснение:В 2 в до н. э сарматы достигли северного причерноморья племена населяашие территорию Западного Казахстана
В 2 в до н. э сарматы достигли северного причерноморья племена населяашие территорию Западного КазахстанаВ 2 в до н. э сарматы достигли северного причерноморья племена населяашие территорию Западного КазахстанаВ 2 в до н. э сарматы достигли северного причерноморья племена населяашие территорию Западного Казахстана
В основі культури епохи Відродження (XIV — XVII ст.) лежить принцип гуманізму, утвердження гідності і краси реальної людини, її розуму та волі, її творчих сил. Гуманістична культура Відродження носила світський характер. Жагуча спрага пізнання реального світу і захоплення ним сприяли піднесенню науки і привели до відображення в мистецтві найрізноманітніших сторін дійсності і передали величний пафос багатьом творінням художників.
Важливу роль для становлення мистецтва Відродження мало нове розуміння античної спадщини. Вплив античності найсильніше позначився на формуванні культури Відродження в Італії, де збереглося безліч пам'ятників давньоримського та давньогрецького мистецтва.
Объяснение:
Уже в XIII—на початку XIV ст. змінився погляд на реальність, виникли нові ідеї, які й привели до радикальних змін у всіх сферах ідеології та світогляду і які були неможливі в умовах античного або середньовічного суспільства.
Вони — результат того, що в міру зростання міст і появи бюргерства утворюються засади мирського світорозуміння, якому тісно в рамках теологічного аскетизму. Е. Гарен, незаперечно, має рацію, коли говорить про "полемічну свідомість", про "чітке поривання до бунту", про "програму розриву зі старим світом з метою встановити інші форми освіти і спілкування".
Нові інтелектуальні інтереси, віра в свої сили несумісні з контролем над діяльністю людини та мислення з боку церкви. Церковна регламентація життя, яка в середні віки здавалася природною, почала гнітити. "Божественне знання" потроху витіснилось інтелектуальними інтересами, які поки що випадали з офіційної університетської програми.
Художники і мислителі цієї епохи, як відомо, були титанами за силою думки, пристрасті і характеру, багатосторонністю і вченістю. Слід зазначити, що "універсальні" особистості виникали і через недостатню зрілість нового суспільства, в якому не було ще спеціалізації і стандартизації праці.
Очевидно, універсальність і багатосторонність таких майстрів, як Донателло, Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюрер, пояснюється не тільки їх надзвичайною обдарованістю, а й умовами їхньої праці і виховання. Вона була певною мірою "вимушеною". Оскільки поділ праці ще не торкнувся мистецтва, художники займалися всім: будівництвом церков, палаців, міських фортець, військових машин, поєднуючи найрізноманітніші види творчої праці — вони були живописцями, архітекторами, інженерами, декораторам
надіюся сподобалося
Семиречье и южный Казахстан по скоплению большого количества так называемых «царских» курганов высотой до 20 м не имеют себе равных в Средней Азии и в других районах Казахстана. Такой археологический ландшафт привел А. Н. Бернштама к выводу, что именно Семиречье населяли «царские саки и усуни»24.