На мой век хватит, после меня хоть потоп. — По легенде так говорил король о трате денег из государственной казны; фраза также приписывается его фавориткам.
Збі́льшення трива́лості життя́ (також антивікова медицина) зазвичай означає спроби збільшення як середньої, так і максимальної тривалості життя, особливо людини. Середня тривалість життя визначається уразливістю до нещасних випадків та більшості хвороб. Її збільшення може бути досягнуто покращенням медичного обслуговування, санітарії, здоровою дієтою, фізичними вправами та запобіганням ризиків та шкідливих факторів, наприклад, паління, надмірного споживання цукру та ін.
Максимальна тривалість життя визначається швидкістю старіння, характерною для даного виду, що закладена в генах та, можливо, дещо змінюється під впливом деяких інших факторів. Старіння проявляється у збільшенні ймовірності будь-яких хвороб, особливо хвороб похилого віку (рак, серцево-судинні хвороби) та збільшення ймовірності смерті в результаті будь-якого стресу. Зараз невідомо засобу зменшення швидкості старіння людини, а у випадку деяких тварин на нього впливають такі фактори, як обмеження калорій та генетичні модифікації організму. Теоретично, збільшення максимальної тривалості життя може бути досягнуте за рахунок зменшення швидкості пошкодження білків та ДНК, періодичної заміни або омолодження пошкоджених тканин або за до більш екзотичних методів.
Галузь науки, що займаються проблемою збільшення тривалості життя, називається «біомедичною геронтологєю», підрозділом геронтології. Дослідники у цій галузі прагнуть зрозуміти природу старіння і розробити засоби, здатні зупинити або як мінімум уповільнити процеси старіння. Від решти біогеронтологів їх відрізняє переважно практичний, а не академічний інтерес до процесу старіння. Ті, хто намагається скористуватися результатами дослідження старіння та випробуються їх на собі з ціллю збільшити тривалість власного життя, відомі як «екстенсіоністи життя» або «лонжевісти». Первинна стратегія збільшення тривалості життя — застосування доступних методів боротьби із старінням (або методів, які потенційно можуть уповільнити старіння) в надії прожити достатньо довго, щоб скористатися можливістю повного подолання старіння, сподіваючись, що це станеться достатньо швидко. Беручи до уваги швидкість розвитку сучасних біогенетичних і медичних технологій, екстенсіоністи сподіваються, що це може відбуватися в межах тривалості життя людей, що живуть сьогодні[1]
Багато біомедичних геронтологів і екстенсіоністів життя вважають, що майбутні крупні досягнення в галузі омолодження тканин за до стовбурових клітин, заміни органів штучними або ксенотрансплантантами і молекулярний ремонт клітин тіла зможуть повністю зупинити старіння та хвороби похилого віку, дозволяючи омолодження до молодого стану. Чи такі крупні досягнення можуть відбутися в межах кількох наступних десятиліть, неможливо передбачити. Багато організацій пропонують можливість зберігання у замороженому стані після смерті з ціллю зберегти тіло людини до часу, коли успіхи медицини зможуть розробити такі методики омолоджування та відновити пошкодження, викликані самим процесом заморожування.
1После нас хоть потоп ( фр. Après nous le déluge или après moi, le déluge ) - крылатая фраза, впервые предпринята после унизительного для французов поражения при Росбахе . Есть два варианта интерпретации этих слов. Обычно, в частности в постсоветском среде, это переводится как: после нас пусть гибнет весь мир и приписывают маркизе де Помпадур , любовники Людовика XV. В этом смысле фраза стала символом политики широких расходов, которую проводил Людовик. Приводят цитату для обозначения самоубийственной или недальновидной политики, осуществленной против интересов народа, критикуя единоличную власть. Могут быть сомнения по поводу того, как унизительная битва при Росбахе могла вдохновить маркизу де Помпадур на такие легкомысленные и пренебрежительные слова. С другой стороны такой перевод фразы на постсоветском среде объясняется тем, что национальные элиты постсоветских государств учились преимущественно по советским учебникам истории, где к французской монархии относились пренебрежительно, поскольку считали ее буржуазной. А после развала СССР национальные элиты постсоветских государств пересмотрели только видение национальных историй, однако не просматривали видение мировой истории . Второе значение встречается в англоязычной среде: после нас - потоп . Автор цитаты в таком смысле может подразумевать, что его единоличная власть удерживает стабильность в стране. А после смены власти, например революционным путем, начнется потоп. В этом смысле, эти слова используются для защиты единоличной власти. Например, Нью-Йорк Таймс :2«После нас хоть потоп» (фр. ... Après moi le déluge [a. pʁɛ mwa lə de. lyʒ]), то есть после нашей смерти погибай хоть весь мир; это выражение принадлежит маркизе де Помпадур и было в первый раз употреблено ею при получении Людовиком XV глубоко поразившего его известия о неудачном сражении при Росбахе (1757).