Якщо на перших порах Галичина ще зберігала деяку автономію, то в 1434 р. вона була повністю інкорпорована до складу Польського королівства і разом з Львівською і Перемишльською землями перетворена у "Руське воєводство".
У 1471 р. було ліквідовано і Київське князівство. З цього часу, як свідчить літопис, "у Києві перестали бути князі, а замість князів стали воєводи". Таким чином, Волинь, Київщина, Поділля перетворювалися на воєводства з намісниками-воєводами на чолі.
Колонізація українських земель, ополячення та окатоличення українського народу, наступ на його культуру підкріплювалися Берестейською церковною унією. У 1596 р. в Бересті (Бресті) на уніатському соборі було підписано угоду про унію православної церкви України і польської католицької церкви на умовах залежності від папи римського із збереженням у межах Київської метрополії адміністративної та обрядової автономії.
Разом з тим Люблінська унія означала різке посилення влади польських феодалів над українським населенням. Від цього часу українські землі перейшли до короля на правах коронних, польська шляхта отримала право володіти маєтками на всій території Речі Посполитої.
Удельный период - это не период раздробленности. Это период владения одного княжеского рода, распределяющего власть по уделам представителям своего рода под властью Великого князя - лучшего среди равных.Варяг в Греки", что создавало благоприятные условия для развития торговли с Западной Европой. На лесных и морских промыслах добывали:пушнину,мед,воск,кожу,моржовую кость. Именно эти товары составляли основу новгородского экспорта в Западную Европу.
Власть в Новгороде принадлежала вечу. Вече выбирало посадника, управляющего городским хозяйством, и тысяцкого, ведавшего сбором налогов. Город был разделен на 10 податных "сотен", которыми управ. сотские, подчин. тысяцкому. На вече так же выбирался архиепископ. Князь играл в системе новгородского управ. во многом формальную роль. Новгород сам приглашали князя. Князь не имел права вмешиваться в дела город. самоуправ. и жить на территории Новгорода. Новгород считался аристократической республикой.