Мова
Завантажити PDF
ігати
Редагувати
Евакуація в СРСР під час Другої світової війни проводилась в початковий період війни із зони, яка була найвразливіша до ударів противника у східні регіони країни. Під евакуацію потрапили не лише населення, але й промислові підприємства, культурні та наукові установи, запаси продовольства, сировина та інші мінеральні ресурси. Евакуація дозволила зберегти основну економічну базу країни і стала одним із факторів, які забезпечили загальну перемогу.
Організацією евакуації керувала Рада з евакуації при РНК СРСР, яка була створена за наказом Сталіна на третій день війни. Згідно з постановою ЦК ВКП(б) та РНК СРСР новий орган проводив свої рішення через бюро і комітети з евакуації при наркоматах, відомствах та через уповноважених на місцях.
В 1941—1942 роках різноманітним транспортом було евакуйовано близько 17 мільйонів осіб. За неточними даними, протягом півроку 1941 року на схід лише залізницями було перевезено 2593 промислових підприємства. Близько 70% із них було розміщено на Уралі, в Західному Сибірі, Середній Азії та Казахстані, інші — на Поволжі та Східному Сибірі. Разом з промисловими підприємствами було евакуйовано 30-40% робітників, інженерів та техніків. За інші півроку 1941 року було евакуйовано 2,4 мільйон голів скоту.
Объяснение:
Росі́йська імпе́рія (рос. дореф. Россійская Имперія, рос. Российская империя) — історична держава, що виникла на основі земель колишнього Московського царства, з подальшою безперервною експансією на суміжні країни та території. Цю назву вона отримала в процесі петровських реформ 1708–1721 років, відомих також як «прорубування вікна в Європу». Під час проголошення імперії первинна назва звучала як «Всеросійська імперія», що було засвідчено документами «правлячого Сенату» в 1721 році. Держава проіснувала до Лютневої революції 1917 року.
Правонаступницею Всеросійської імперії стала Російська республіка, а потім РРФСР[джерело?] та частково СРСР