Объяснение:
В 980 году новгородский князь Владимир Святославович лишает власти киевского князя Ярополка при варяжской дружины;
В 980 году новгородский князь Владимир Святославович лишает власти киевского князя Ярополка при варяжской дружины;
В 1015 - 1019 гг. Ярослав Мудрый (новгородский князь) лишает власти Святополка (киевский князь);
В 1020 и 1067 гг. на Новгородскую землю напали полоцкие Изяславичи;
В 1088 году в Новгород в качестве нового князя Всеволодом Ярославичем был прислан его внук - Мстислав (сын Владимира Мономаха).
Во второй половине 12 века Владимиром Мономахом были приняты различные меры для укрепления позиций центральной власти в Новгородской земле. В 1117 году, несмотря на недовольство новгородских бояр, на престол в Новгороде взошел Всеволод Мстиславович.
В период начала феодальной раздробленности и смерти Мстислава Великого (1132 г.) князь на новгородской земле был лишен поддержки центральной власти. В 1134 году Всеволода изгнали из Новгорода, а по возвращении ему ничего не оставалось, кроме как заключить с новгородцами «ряд условий» ограничивающих его полномочия. Но это не и 28 мая 1136 года князь Всеволод был взят новгородцами под стражу и вновь выгнан из Новгорода.
Християнство виникло у другій половині 1 ст. в одному із східних районів Римської імперії - Палестині. Головною соціальною причиною виникнення християнства було безсилля пригноблених у боротьбі з гнобителями. Пригноблені неодноразово підіймалися на боротьбу за своє визволення. Проте усі повстання неминуче зазнавали поразки. Жорстокі розправи з повстанцями посилювали настрої загальної апатії, відчаю та безнадії, а щоб продовжувати жити в таких умовах треба було мати якусь перспективу в житті. Та частина рабів і пригноблених, котра відмовилася від боротьби, знайшла розраду в релігії.
У формуванні конкретних особливостей нової релігії відіграв і свою роль також цілий ряд інших соціальних обставин. Існування імперської влади сприяло виробленню уявлення про єдиного Бога на небі. Посилення економічного, політичного та ідейного спілкування між народами (як наслідок утворення Римської імперії) породило в свідомості людей уявлення про наднаціонального Бога, який обіцяв іння усім людям незалежно від їхньої національності. Розклад рабовласницького суспільного ладу вимагав від можновладців ідеологічних засобів впливу на маси і привів їх у зв'язку з цим до підтримки християнської релігії.
Античне християнство мало свої ідейні джерела, головними з яких були іудаїзм, релігійно-філософські вчення Філона та Сенеки, ідеологія кумранської общини, релігії східних народів Римської імперії.