ответ: Побудований фактично наново на місці античного Візантія, завдяки величезному за масштабами тих часів будівництву, стрімкому зростанню населення, розвиткові торгівлі і ремесел, столичному статусу і зусиллям перших римських імператорів Константинополь протягом півстоліття перетворився на одне з найбільших міст Європи і Близького Сходу. Заможному і успішному «мегаполісу середньовіччя» була визначена роль найбільшого політичного, культурного і економічного центру великої імперії, яка, втім, прямувала до занепаду. Після падіння в V столітті Рима Константинополь став столицею Східної Римської імперії[ком. 1], яка намагалася зберегти відданість римським та еллінським традиціям і проіснувала близько десяти віків. Історія Константинополя візантійської доби була сповнена бурхливими політичними подіями — народними повстаннями і палацовими інтригами, вбивствами імператорів і змінами владних династій, багатомісячними облогами і походами проти могутніх західних і східних сусідів. Протягом багатьох століть (аж до XIII століття) Константинополь був найбільшим центром блискучої культури і ученості в середньовічній Європі, значно випереджаючи інші світові столиці за рівнем освіченості, активності духовного життя і розвитку матеріальної культури.
Однією з найбільш характерних рис політичного життя Константинополя була постійна боротьба за владу між різними угрупованнями аристократії, армії, купецтва і духовенства. Еліта столиці була вкрай нестабільною і різношерстою групою, оскільки доступ до керівної верхівки Візантії був відкритий вихідцям зі всіх соціальних верств суспільства. Багато столичних вельмож не тільки не цуралися свого простолюдного чи провінційного походження, але навіть пишалися тим, що змогли пробитися на верхівку суспільства з низів суспільства. Мало того, навіть імператорський престол в результаті палацової змови, любовної інтриги, вдалого шлюбу, заколоту армії чи містян міг обійняти виходець з народу. Подібних прикладів у візантійській історії було чимало, імператорами волею долі ставали навіть прості солдати, які дослужилися до воєначальників середнього рангу, м'ясник чи селянин, які пізніше займалися об'їздом коней чи кулачними боями. В Константинополі особливо яскраво відчувався контраст між бідністю міських низів і заможністю аристократії, імператорського двору і духовенства. Місто заслужено називали «головним центром розкоші і злиднів на всьому Сході і Заході».
Захоплення турками Константинополя в травні 1452 року позначило собою остаточне падіння Візантії і перетворення Османської імперії на одну з наймогутніших держав світу. Падіння Константинополя справило величезне враження на сучасників, викликавши шок у всій християнській Європі і радість при дворах Каїру, Тунісу і Гранади. Крім того, знищення найвизначніших культурних цінностей колись квітучого міста завдало непоправних втрат всій європейській культурі. В Європі образ турків став після цього синонімом всього жорстокого і чужого християнству.
Объяснение:
1) Константинополь - ранее колония Римской империи, затем столица Восточной Римской империи был одним из самых красивых и укрепленных городов того времени.Еще до распада Римской империи, город был хорошо охраняемой крепостью, занимающей выгодное положение во всех аспектах(Политическое, геополитическое, финансовое , а также физико - географическое).А после распада, стал столицей из за того же самого Географического положения.Уже после этого, в городе, помимо военных сооружений стали возводиться великолепные храмы, статуи, и другие величественные постройки античного времени.Ни один город не мог похвастаться таким большим количеством торговых путей, как Константинополь.
2) Походы Славянских князей.Поход Олега.Поход Игоря и Святослава.Крещение Руси, династический брак между Владимиром и сестрой Византийских императоров.Далее там идут торговые и военные договора, после этого отношения в основном и церковные, но на более серьезном уровне.
3.1) его характер отличался грубоватой прямотой, что часто являлось отличительной чертой многих властителей древних времен. Карл Великий был во-первых воином, воспитанным как воин и обладал всеми чертами характера необходимыми воину. Он был упрям, настойчив, решителен, жесток и харизматичен. У него была хорошо развита хитрость и сметка,
3.2)Карл Великий запомнился тем, что под своей властью объединил Европу. Он создал священную Римскую империю германской нации, которая просуществовала тысячу лет, до правления Наполеона.
3.3)Основные направления деятельности:
1. Расширение территорий Франкского государства.
2. Формирование феодальных отношений в Западной Европе.
3. Создание благоустроенного христианского государства.
4. Развитие образования.
3.4) По отношению к нему я испытываю восхищение, и благовейный страх.
это вроде город Сидней.