Відповідь: Українці Волині та Галичини, згідно з угодами та договорами, мали б отримати культурну автономію. Проте поляки не поспішали виконувати взяті на себе зобов'язання. Українці Галичини чинили спротив встановленню польської влади в регіоні: бойкотували перепис і вибори, а також створили у Львові у 1921 році Таємний український університет. У 1920 році ветеран Української революції та полковник УНР Євген Коновалець створює Українську військову організацію. Члени УВО обрали підпільні та терористичні методи боротьби, зокрема вчинили невдалий замах на Юзефа Пілсудського. Проте, у 1923 році країни Артанти остаточно визнали право Польщі на Східну Галичину, після чого уряд ЗУНР, що все ще боровся в еміграції, саморозпустився.
В культурно-освітньому плані, польська держава у 20-х роках була повною протилежністю УСРР, де в цей час на повних парах неслася українізація. Польща обрала тактику асиміляції етнічних меншин. Полонізація відбувалася у системі освіти, де розпочався перехід на двомовні польсько-українські школи. На управлінські посади приймали переважно поляків.
Причина кризисов Украинской Советской Социалистической Республики, да и всего Советского Союза была медленная Контрреволюция Буржуазии. Начало Контрреволюции было положено с 20 Съезда КПСС, где осуждался культ личности Сталина. Потом было введено понятие рентабельности, но в Социалистическом Государстве это означало что начиналось возращение буржуазии, т.к. в социализме не было такого понятия. Рентабельность - в общем закрытие неприбыльных предприятий, социализм толковал что все умственные и физические профессии равны, все заводы нам нужны и профессии тоже. В общем Шизофрения. После этого объявлялось что борьба классов закончена (то есть изменение конституции), после этого начинался период Умышленного дефицита, когда паромы и прочий транспорт, доставлял товары в города и товар простаивал и портился (зачем это делали, так и не поняли). Потом начиналась Перестройка (всем известная), 91-год, Чёрный Октябрь, а потом современность…
Відповідь: Українці Волині та Галичини, згідно з угодами та договорами, мали б отримати культурну автономію. Проте поляки не поспішали виконувати взяті на себе зобов'язання. Українці Галичини чинили спротив встановленню польської влади в регіоні: бойкотували перепис і вибори, а також створили у Львові у 1921 році Таємний український університет. У 1920 році ветеран Української революції та полковник УНР Євген Коновалець створює Українську військову організацію. Члени УВО обрали підпільні та терористичні методи боротьби, зокрема вчинили невдалий замах на Юзефа Пілсудського. Проте, у 1923 році країни Артанти остаточно визнали право Польщі на Східну Галичину, після чого уряд ЗУНР, що все ще боровся в еміграції, саморозпустився.
В культурно-освітньому плані, польська держава у 20-х роках була повною протилежністю УСРР, де в цей час на повних парах неслася українізація. Польща обрала тактику асиміляції етнічних меншин. Полонізація відбувалася у системі освіти, де розпочався перехід на двомовні польсько-українські школи. На управлінські посади приймали переважно поляків.