больше всего петра i занимала мысль о флоте и возможность торговых связей с европой. для претворения своих идей в жизнь он снарядил великое посольство и посетил ряд европейских стран, где увидел, насколько россия отстала в своем развитии.это событие в жизни молодого царя положило начало его преобразовательской деятельности. первые реформы петра i были направлены на изменение внешних признаков жизни: он приказал сбривать бороды и велел одеваться в европейские одежды, внес музыку, табак, и другие новшества в жизнь московского общества, чем поверг его в шок.
федор алексеевич (1661—1682) — царь с 1676 г. во время его правления в 1678 г. была проведена общая перепись населения, в 1679 г. введено подворное обложение, в 1682 г. уничтожено местничество. слабый, федор алексеевич был крепок умом, славился широкой образованностью, знанием древнегреческого и польского языков. своей мудрой и взвешенной политикой он готовил страну к переменам, продолжая политику отца - царя алексея михайловича. со здоровьем федору алексеевичу не повезло. в детстве его, и без того болезненного, переехали санями и повредили ноги, болел он и цингой. но бог наградил его ясным умом, светлой душой и добрым сердцем
иоа́нн (ива́н) v алексе́евич (27 августа (6 сентября) 1666, москва — 29 января (8 февраля) 1696, там же) — царь в 1682—1696, из династии романовых. сын царя алексея михайловича тишайшего и царицы марии ильиничны, урождённой милославской. старший единокровный брат и соправитель петра i. отец анны иоанновны, императрицы всероссийской.
Объяснение:
1)в) норвежці
2) Вперше термін «Реконкіста» з'явився у французьких дослідженнях Нового часу і звідти був запозичений іспанською історіографією.
Ха́ртія у Середньовіччя й Новий час — назва деяких документів публічно-правового характеру (конституцій та інших актів), у яких знайшли відображення політичні вимоги соціальних шарів та класів.
3)(((А-4, Б-2, В-1, Г-3)))
а)Англія - 4.Парламент
б)Іспанія - 2.Кортеси
в)Франція - 1.Генеральні штати
г)Німеччина - 3.Рейхстаг
4)Хрестові походи корінним чином змінили життєві умови основних ів суспільства.
Пожвавилася торгівля Середземним морем.
Головну роль у торгівлі Середземним морем почали відігравати міста Північної Італії, які значно збагатилися за рахунок перевезення своїми кораблями рицарів у Малу Азію.
Візантія вже не могла суперничати з Венецією та Генуєю.
Приплив золота і передових технологій сприяли створенню банкірських домів і крупного ремісничого виробництва.
Пожвавились товарно-грошові відносини, які повсюди витісняли натуральний обмін.
Схід став міжнародним ринком.
Збільшився загальний обсяг товарообміну між Заходом і Сходом.
Значно зросли вивезення на Схід тканин, що стимулювало ткацьке виробництво.
У європейців посилився потяг до гарного одягу, вишуканих страв, коштовної зброї.
Європейці навчилися виготовляти шовкові тканини, дзеркала, краще обробляти метали.
Вони почали споживати тростинний цукор, були запозичені в країнах Сходу вітряки.
Зі Сходу до Європи було завезено рис, гречку, кавуни, абрикоси, лимони, прянощі тощо.
Європейці перейняли на Сході деякі звичаї: мити руки перед їдою, купатися в гарячих лазнях, частіше міняти білизну та верхній одяг.
Хрестові походи дали багато цікавого й героїчного матеріалу, що став основою розвитку середньовічного рицарського роману, філософії та літератури.
Негативні і наслідки
Завоювання європейцями країн Сходу виявилося невдалим.
Європейці одержали поразку на Сході.
Було зруйновано Константинополь — головний центр східної християнської культури, який так і не зміг повернути собі колишньої величі.
Важкий удар було завдано Візантії, що значно ослабило її і вело до занепаду й загибелі.
Погіршилися відносини між християнською та мусульманською цивілізаціями.
Європейцям ці походи коштували величезних жертв.
Страшним наслідком хрестових походів стала епідемія чуми, яку завезли зі Сходу корабельні щури. Вона вперше спалахнула у 1348 р. й лютувала в Європі протягом XIV — XV століть.
Хрестові походи завдали народам східних країн чимало лиха, принесли їм жертви, руйнування, пограбування.
Під час визволення Гробу Господнього загинуло багато культурних цінностей, палаців, бібліотек
Македонські війська розгромили армію індів, після чого цар Пор, що потрапив у полон, став союзником і васалом Александра Македонського. Битва стала останньою з великих битв у біографії Александра. Незабаром після неї він припинив свій переможний 10-річний похід на Схід і повернувся до Персії, де зайнявся внутрішніми справами створеної імперії.
это то, что тебе нужно?