ответ: я ответила оцени ;-)
1. Хто такі Гайдаміки. Гайдамаки - левенці, Дейнеки - екзонімів учасників збройних загонів народно-визвольного руху в XVIII столітті на території Правобережної України, що відійшла до Речі Посполитої внаслідок Андрусівського перемир'я.
1 Причини виникнення гайдамацького руху
Згідно з умовами Бахчисарайського договору (1681) територія між Дністром і Бугом 20 років мусила залишатися нейтральною і незаселеною. Проте, зважаючи на родючість ґрунтів, сприятливі кліматичні умови, спочатку Туреччина, а згодом Польща розпочинають процес заселення цих земель Правобережжя. Новий колонізаційний рух стає особливо масовим після того, як Ян Собеський видав 1684 р. універсал, що дозволяв козацькі поселення на південь від Росі[1,117]. Після падіння І. Мазепи та поразки П. Орлика система міжнародних договорів 1711--1714 pp. остаточно визнала права Польщі на володіння Правобережжям. Таким чином, тільки в 1713 р. над Правобережжям були встановлені польсько-шляхетські порядки.
Объяснение:
Речь идёт о второй Русско-турецкой войне. Первая Русско-турецкая война произошла в 1568-1570ых годах.
1) Признание вхождения Левобережной Украины в состав России (итог Андрусовского перемирия).
2) Осада турками Чигирина, разгром турок русской армией (взятие Чигирина русской армией)
3) Вторжение татаро-турецкой армии в Малороссию (вторжение корпуса Ибрагима-каши на территорию Украины)
4) Новое наступление турок на Чигирин, русско-украинское войско оставляют город.
5) Заключение Бахчисарайского мирного договора
Не забудь поблагодарить меня за ответ!
С уважением, Пётр!
Преобразования в социальной и экономической сферах шли параллельно с изменениями в сфере духовной. Политика большевиков в первые послереволюционные годы получила название "культурной революции". Перед властью стояли две проблемы: старой российской интеллигенции и идеологизации культуры.
Интеллигенция, являющаяся носительницей знаний и национальной культуры, в массе своей отнеслась к Октябрьской революции настороженно, а отчасти - даже враждебно. Некоторые примкнули к Белому движению, а затем эмигрировали. Идеологической платформой ряда деятелей культуры становился изданный в 1921 г. за границей сборник статей "Смена вех". Авторами его были публицисты либерального толка, полагавшие, что большевикам удалось прекратить анархию и начать строительство новой государственности. "Сменовеховцы" призывали оказывать им всемерную поддержку, надеясь, что со временем новая власть утратит свой экстремизм и станет демократической.