А́встро-Уго́рщина — у 1867—1918 роках дуалістична монархія та велика держава в Центральній Європі[1][2]. Федерація Австрійської імперії та Угорського королівства. Займала терени сучасної Австрії та Угорщини, а також Чехії, Словаччини, Хорватії, Словенії, Чорногорії, частини Італії, Польщі, Румунії, Сербії, України. Очолювалася імператорами з австрійського дому Габсбургів — Францом-Йосифом (1867—1916) і Карлом I (1916—1918). Заснована після компромісної угоди між Австрією і Угорщиною. Столиця — Відень. Офіційною мовою була німецька та угорська[3] також у різних частин імперії хорватська (Хорватія і Славонія) та польська (Галіція та Лодомерія). Панівна конфесія — католицизм. Була населена різними народами, провідну роль серед яких відігравали австрійські німці та угорці. Існування імперії супроводжувалося потужними національно-визвольними рухами. Австро-Угорщина була багатонаціональною державою і однією з головних держав Європи того часу. Австро-Угорщина була географічно другою за величиною країною в Європі після Російської імперії - 621 538 км2 (239,977 кв. миль)[4] і третя за чисельністю населення (після Росії та Німецької імперії). Імперія створила четверту за величиною машинобудівну галузь у світі після Сполучених Штатів, Німеччини та Великої Британії[5]. Австро-Угорщина також стала третім за величиною виробником і експортером побутових електроприладів, промислових електроприладів і обладнання для вироблення електроенергії для електростанцій після Сполучених Штатів і Німецької імперії[6][7]. У 1918 році внаслідок поразки у Першій світовій війні розпалась на ряд незалежних держав.
Кельты - древний, интересный и загадочный народ. По внешнему виду кельты отличались черными волосами, голубыми глазами, продолговатым вытянутым черепом. Кельты - предки современных шотландцев, валлийцев, ирландцев. Когда говорят "в нем кипит кельтская кровь", имеют в виду вспыльчивый и свободолюбивый темперамент, как будто унаследованный современным шотландцем от предков. Кельтская мифология - одна из самых интересных и неизвестных, неопознанных современностью. Ее истории о любви не уступают историям о "Тристане и Изольде", "Ромео и Джульетте", а может и превосходят их. Например, история Этлинн, дочери Балора. Да и многие знаменитые образы рыцарских романов, например, король Артур и рыцари круглого стола, взяты из кельтских источников. Кельтские и сказки - одни из самых очаровательных. Например, история Тамлина. Толкиен во "Властилине Колец" и "Сильмариллионе" вдохновлялся кельтской древностью. А что касается истории, то например Юлий Цезарь в "Галльских записках", описывая вторжение римлян в Британию, рисует кельтов как воинственных людей, чье тело сплошь покрывали татуировки. В современных топонимах, названиях рек, озер, мест Великобритании, много кельтских слов, ведь они пришли на острова много лет назад.
Индустриализация – это процесс формирования масштабного машинного производства, который направлен на все отрасли хозяйственной деятельности. Для этого нужна была деревня. Индустриализация и коллективизация вместе представляли собой грамотную политику государства (СССР). Индустриализация была направлена на развитие, а Коллективизация обозначала внеэкономические методы принуждения к работе крестьян. И хоть произошло общее сокращение производства сельскохозяйственного типа, доходы для государства были очень значимы. Удачи )))
А́встро-Уго́рщина — у 1867—1918 роках дуалістична монархія та велика держава в Центральній Європі[1][2]. Федерація Австрійської імперії та Угорського королівства. Займала терени сучасної Австрії та Угорщини, а також Чехії, Словаччини, Хорватії, Словенії, Чорногорії, частини Італії, Польщі, Румунії, Сербії, України. Очолювалася імператорами з австрійського дому Габсбургів — Францом-Йосифом (1867—1916) і Карлом I (1916—1918). Заснована після компромісної угоди між Австрією і Угорщиною. Столиця — Відень. Офіційною мовою була німецька та угорська[3] також у різних частин імперії хорватська (Хорватія і Славонія) та польська (Галіція та Лодомерія). Панівна конфесія — католицизм. Була населена різними народами, провідну роль серед яких відігравали австрійські німці та угорці. Існування імперії супроводжувалося потужними національно-визвольними рухами. Австро-Угорщина була багатонаціональною державою і однією з головних держав Європи того часу. Австро-Угорщина була географічно другою за величиною країною в Європі після Російської імперії - 621 538 км2 (239,977 кв. миль)[4] і третя за чисельністю населення (після Росії та Німецької імперії). Імперія створила четверту за величиною машинобудівну галузь у світі після Сполучених Штатів, Німеччини та Великої Британії[5]. Австро-Угорщина також стала третім за величиною виробником і експортером побутових електроприладів, промислових електроприладів і обладнання для вироблення електроенергії для електростанцій після Сполучених Штатів і Німецької імперії[6][7]. У 1918 році внаслідок поразки у Першій світовій війні розпалась на ряд незалежних держав.