Громадські будівлі й будинки багатіїв вражали пишнотою оздоблення та зручностями – там були водогін, каналізація, опалення тощо. Підлоги храмів, палаців, базилік, будинків знаті прикрашалися чудовими мозаїчними орнаментами і навіть цілими картинами. Кімнати були оздоблені статуями, а стіни прикрашали розписами. Дім заможного римлянина мав внутрішній двір, де сім’я проводила свій вільний час.
Більшість римлян проживали в багатоповерхових будинках – інсулах. На нижніх поверхах, побудованих з каменю, селилися зазвичай громадяни середнього статку. Деякі квартири були великі й розкішні, складалися з декількох кімнат. На перших поверхах часто були крамниці й майстерні. Удорогих квартирах вікна були зі скла чи слюди.
Утім, були й багатоквартирні будинки для незаможних верств населення. Біднота в Римі тулилася в маленьких кімнатках на верхніх дерев’яних поверхах. Водогону в таких будинках не було, не було й каналізаційних трубопроводів, тому часом помиї виливали з вікон прямо на вулицю.
рабочим платили очень малую зарплату.И они нехатели работать,не хватка пищи