Укажіть форму діяльності громадівського руху: А) підготовка народної революції через сільську громаду; Б) заборона видання книг українською мовою; В) організація недільних шкіл для дорослих;. Ґ) навчання народуросійською мовою. І
Хан Батый продолжал политику своего предшественника - завоевательные походы. Для представителей русского княжества это не являлось неожиданностью. Но из-за тотальной раздробленности государства на феодальные территории, княжеской несогласованности в действиях, и отсутствия должного военного единства народа, государство теряло свои земли.
Князь Владимир пытался оказать посильный отпор татаро-монголам: состоялась битва на реке Сити. Удалось отбить нападение, заставив войска врага отступить, но деревни были разграблены и разрушены, сожжены.
Через год на Русь совершено новое нападение под руководством Батыя-монголы двинулись на Юг. На подходе к Киеву, благодаря оказанному сопротивлению, враги не смоги сразу взять город путём набега. Началась осада. Длилась она почти три месяца, впоследствии монголо-татарам таки удалось взять Киев.
Одержав победу, Батый двинулся на Европу, разграбив территорию там, он снова двинулся обратно через Русь, вновь разорив и опустошив земли, сжигая всё по пути. И хоть боевой и оборонительный уровень дружинников был гораздо выше, чем у монголо-татар-дружина значительно уступала по количественному составу. Военных ресурсов просто не хватало. Возможно, этот фактор и привел ко множественным неудачам в реализации отпора татаро-монгольских нападений. В любом случае, хоть земли и были разорены-это не поставило народ на колени.
Мої судження щодо діяльності князя Володимира Мономаха є позитивні тому що він залишив по собі світлу пам'ять як розумний князь і добрий організатор. Поруч із тим Володимир Мономах – це приклад доброго, справедливого християнського володаря, що не дозволяє сильнішим кривдити слабших, що велить опікуватися бідними, вдовами і сиротами, що вважає священним обов'язком бути гостинним, а в житті керується засадами християнської любові та моралі. Своє "Повчання дітям” князь Володимир написав у досить поважному віці, однак адресував його не лише дітям, а й усім нащадкам князівсько-боярського стану, про що пише він сам: «Діти мої або хто інший, слухаючи мою грамотицю, не посмійтеся з неї, а прийміть її до свого серця, і не лінуйтеся, а щиро трудіться». Володимир Мономах вважав, що виховувати дітей слід на позитивних прикладах батьків, дідів. Одним із основних засобів виховання князь вважав освіту: «Що вмієте, того не забувайте, а чого не вмієте, того навчайтесь, — як батько мій, дома сидячи, знав п'ять мов, через те й честь йому була в інших країнах..». Повчання Володимира Мономаха – визначна пам’ятка педагогічної літератури. Великий князь радить своїм дітям любити Батьківщину, захищати її від ворогів, бути хоробрим, трудитися, бути гуманними, чуйним до людей, поважати старших, жаліти дітей, сиріт, поважати жінок: “Перш за все не забувайте убогих, а яко можете, по силі годуйте їх і подавайте сиротам. І вдову захистіть, не дайте сильним губити людину. Хто б не був, правий чи винний перед вами, не вбивайте і не веліть убивати його; якщо і завинив хто в смерті, не губіть християнської душі. Якщо ж вам доведеться цілувати хрест перед братами своїми або перед будь-ким, то перше спитайте свого серця, на чому ви зможете стояти твердо, і тільки тоді цілуйте, а поклявшись, не переступайте клятви, бо загубите душу свою. Ніколи не майте гордощів у своєму серці і в розумі, а скажіть: сьогодні живий, а завтра помру; смертні ми. Старих шануйте, як батька, а молодих, яко братів …при старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим підкорятися, з рівними і молодими мати згоду і бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати. Не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися багато. Очі тримати донизу, а душу вгору. В домі своєму не ледачкуйте… Брехні остерігайтесь і пияцтва, і облуди, від того душа гине і тіло». Торкаючись питань морального виховання дітей, князь Володимир у “Повчанні” багато уваги приділяє нормам і правилам поведінки людини. Він дійшов висновку, що особиста поведінка дорослих в межах цих норм є критерієм вихованості… У свою чергу етикет, манера, тон поведінки перебувають у прямій залежності від моральних вправ. «…Куди б не прийшли і де б не зупинилися, напійте і нагодуйте нужденного. Найбільше шануйте гостя, звідки 6 він до вас не прийшов: простий чи знатний, чи посол; якщо не можете пошанувати його дарунком, то пригостіть його їжею і питвом, бо він, мандруючи далі, прославить вас у всіх землях доброю чи злою людиною. Хворого навідайте, покійника проведіть в останню дорогу, бо всі ми смертні.
Хан Батый продолжал политику своего предшественника - завоевательные походы. Для представителей русского княжества это не являлось неожиданностью. Но из-за тотальной раздробленности государства на феодальные территории, княжеской несогласованности в действиях, и отсутствия должного военного единства народа, государство теряло свои земли.
Князь Владимир пытался оказать посильный отпор татаро-монголам: состоялась битва на реке Сити. Удалось отбить нападение, заставив войска врага отступить, но деревни были разграблены и разрушены, сожжены.
Через год на Русь совершено новое нападение под руководством Батыя-монголы двинулись на Юг. На подходе к Киеву, благодаря оказанному сопротивлению, враги не смоги сразу взять город путём набега. Началась осада. Длилась она почти три месяца, впоследствии монголо-татарам таки удалось взять Киев.
Одержав победу, Батый двинулся на Европу, разграбив территорию там, он снова двинулся обратно через Русь, вновь разорив и опустошив земли, сжигая всё по пути. И хоть боевой и оборонительный уровень дружинников был гораздо выше, чем у монголо-татар-дружина значительно уступала по количественному составу. Военных ресурсов просто не хватало. Возможно, этот фактор и привел ко множественным неудачам в реализации отпора татаро-монгольских нападений. В любом случае, хоть земли и были разорены-это не поставило народ на колени.