Культура Галицько-Волинського князівства є складовою частиною культури Русі. При тому вона відчутно відрізняється від культури інших земель, маючи власні самобутні риси та оригінальність.
Найраннішою літописною пам’яткою краю є «Повість про осліплення Василька», написана 1097 р. невідомим автором. У ній розповідається про трагічну долю теребовлянського князя Василька Ростиславича, якого осліпив волинський князь.
Найяскравішою пам’яткою літописання Галицько-Волинського князівства є «Галицько-Волинський літопис». Він був знайдений у 1809 р. видатним російським істориком М. Карамзіним
Про багатства й архітектурні особливості галицько-волинських храмів дає уявлення опис церкви Іоанна Златоуста в Холмі (ХІІІ ст.).
1.Москва занимала выгодное положение среди русских земель.При набегах кочевники жгли в основном земли южнее.По Москва - реке шла торговля, можно было плыть на Волгу а там в Каспий и в страны Востока. 2.Московские князья проводили разумную, по тем временам, политику по отношению к Орде.Они старались задобрить ханов подарками и тем самым избежать их набегов.В результате московские князья получали ярлык на великое княжение и право сбора и доставки в Орду дани с русских земель.Получив это право,московские князья обьедняли,русские земли.Сперва обьединяли сборы дани,а позже и военно - политические мероприятия.Русь собиралась вокруг Москвы под одним началом.И Иван III уже разорвал ханскую грамоту с требованием дани.
Відповідь:
Культура Галицько-Волинського князівства є складовою частиною культури Русі. При тому вона відчутно відрізняється від культури інших земель, маючи власні самобутні риси та оригінальність.
Найраннішою літописною пам’яткою краю є «Повість про осліплення Василька», написана 1097 р. невідомим автором. У ній розповідається про трагічну долю теребовлянського князя Василька Ростиславича, якого осліпив волинський князь.
Найяскравішою пам’яткою літописання Галицько-Волинського князівства є «Галицько-Волинський літопис». Він був знайдений у 1809 р. видатним російським істориком М. Карамзіним
Про багатства й архітектурні особливості галицько-волинських храмів дає уявлення опис церкви Іоанна Златоуста в Холмі (ХІІІ ст.).
Пояснення: