В начале XIX ст. Россия была огромной страной, охватывала территории в Восточной Европе, СевернойАзии и часть Северной Америки (Аляска). Вследствие территориальнойэкспансии в первой половине XIX ст. ее земли увеличились с 16 млн. до 18 млн кв. км благодаря присоединениюФинляндии, царства Польского, Бессарабии, Кавказа и Закавказья, Казахстана,Приамурья и Приморья.
Население империи в течение первогополовины XIX ст. увеличилось с 37 до69 млн человек. Значительную роль в этом росте играло захвата соседнихтерриторий. Средняя продолжительность жизни составляла 27, 3 года. Причинами этого былипериодические эпидемии, высокая детская смертность, неразвитость медицинскогообслуживания. Такой показных был характерным для доиндустриальных стран.В конце XVIII ст. во Франции средняя продолжительность жизнисоставляла 28, 8, в Англии - 31, 5 года. Российское общество было фактическифеодальным с характерной для него сословной структурой. Состояния разделялись напривилегированные (Дворянство, духовенство ичастично купечество) и непривилейовани (крестьяне, мещане). Многочисленнуючасть крестьянства составляемыели крепостные, которыев начале XIX ст. насчитывалось 15, 2 млн человек. Они представляли собой "крестную собственность" дворян-помещиков, которых нато время было около 600 тыс.
Объяснение:
Революційний уряд Парижа (18 березня—28 травня 1871 року), коли невдовзі після укладення перемир'я з Пруссією під час Франко-прусської війни в Парижі почалися заворушення, що вилилися в революцію та встановлення самоврядування, що тривало 72 дні. На чолі Паризької комуни стояли об'єднані в коаліцію соціалісти й анархісти. Обрані у Версалі праві Національні збори намагалися роззброїти Національну гвардію. Уряд комуни втратив владу, коли війська Версаля захопили Париж і було убито 20-30 тис. людей (21-28 травня).
Власне слово комуна означає територіальну одиницю і орган місцевого самоврядування; в цій якості комуна Парижа існувала і організовувалася і раніше, але після подій 1871 ця назва без уточнень закріпилася саме за ними.